Если изображения не видно, обновите страницу
С Е Н Т Я Б Р Ь     Поздравляем с Юбилеем уважаемых капеллисток - хористок и солисток, умниц, красавиц, ярких, талантливых, весёлых и доброжелательных, дорогих и любимых Тамару Напрягло и Зинаиду Савовскую!!! Поздравляем с Днём Рождения замечательных участников Капеллы Артура Татарченко, Оксану Кошель, Ольгу Мирошкину, Михаила Миговича, Лидию Ильиничну Гаркавец, Светлану Лебедеву!!! Здоровья и Благополучия!     В Е Р Е С Е Н Ь

Сообщения для УНХК

30 августа 2023

Поздравляем
с Юбилеем
Людмилу Сильнягину!

Подробнее...

Поёт УНХК Москвы (видео)

Приглашает УНХК Москвы

Ждите СООБЩЕНИЙ!

Приглашаем в Салон

Ждите СООБЩЕНИЙ!

Рассказы о Салонах

Украинский
Музыкальный
Салон в Москве

Афиша, История...

СостоялосЬ

21 января 2023

УНХК Москвы на VIII Фестивале Рождественских песнопений разных народов "ВМЕСТЕ СЛАВИМ МЛАДЕНЦА ХРИСТА"

Подробнее....

Наши Авторы

Май 2022

Капелла снова в пути!
Село Абрамцево, МО (Светлана)

Подробнее...

Июнь 2022

Мой дом, где была написана "Чайка" А.П.Чехов".
г.Чехов, МО (Света)

Подробнее...

Новости РОО "КПЦУМ"

УСТАВ РОО "Культурно-просветительский центр украинцев в г.Москве" (РОО КПЦУМ).

Скачать...

Статья "ОУМ-РООУМ-КПЦУМ".

Официальная Хроника

1992 - 11 января - 2022
30
-летие УНХК Москвы!

Подробнее...

НеОфициальная Хроника

Юбилеи Капеллистов!

Визитная карточка УНХК

Песни - СЛОВА, НОТЫ

Памяти товарищей...

29 июля 2023

Светлая ПАМЯТЬ ЮРИЮ КАРПОВУ!

23 июня 2023

Светлая ПАМЯТЬ ИВАНУ ИВАНОВУ!

23 мая 2023

Светлая ПАМЯТЬ ВИКТОРУ ВАКУЛЕ!

БЕССМЕРТНЫЙ ПОЛК
2020   2021   2022

Рассказы о родных, воевавших на войне.

Наши Друзья

Национальный Культурный центр Украины в Москве

Хоровая жизнь Москвы

КонтактЫ 

e-mail:
kapelvita@mail.ru

На Репертуар

Стеценко Кирилл Григорьевич (12 мая (24 мая нов.стиль) 1882 — 16 апреля (29 апреля нов.стиль) 1922), украинский композитор, музыкальный и государственный деятель, хоровой дирижёр, священник.

Кирило Стеценко народився у селі Квітки на Київщині в багатодітній родині маляра-самоука. Від батька майбутньому композитору передалися здібності художника, а від матері й сестер — любов до музики. Так народна пісня та малювання з дитинства увійшли в його життя, і до останніх днів він залишився вірним цьому вибору.

З 1892р. учився в малювальній школі М.Мурашка і Софійській духовній бурсі у Києві. З 1899р. співав у хорі Миколи Лисенка, у якому пізніше був помічником диригента. У 1903р. закінчив Київську духовну семінарію і до 1907р. навчався в Музично-драматичній школі Миколи Лисенка. У 1907р. заарештований за участь у громадській діяльності і висланий на Донеччину. У 1908 повернувся із заслання та навчав співу у Білій Церкві і Тирнові. 1911р. - висвятився на священика і одержав парафію на Поділлі.

З 1917р. працював у Києві в музичному відділі Міністерства Освіти. Організував Перший київський народний хор, дві мандрівні капели, на основі яких згодом виникла капела "Думка", з якою подорожував по Україні. З 1921р. знову на парафії в селi Веприку на Київщині, де й помер. На батьківщині композитора в селі Квітки і в селі Веприк, де він похоронений, діють меморіальні музеї. В Києві на честь нього названо вулицю.

Своєю творчістю й діяльністю Стеценко був продовжувачем національного напряму української музики, розпочатого Миколою Лисенком. "Лисенко сказав якось про Стеценка, ось хто замінить мене після моєї смерті". Одначе, Стеценко помер зарано, напочатку совго зрілого періоду, коли йому були підвладні великі полотна, опери, могли б бути і симфонії...

Все своє життя присвятив справі музичної освіти. Людина творчо обдарована, тонкого художнього світосприйняття, Кирило Стеценко посів особливе місце в історії української музики як композитор, який підсумував досягнення своїх попередників і відкрив нові шляхи розвитку музичного мистецтва України післяжовтневого періоду.

Своєрідна краса музичного вислову у поєднанні з прийомами і технікою, притаманними композиторам нової генерації ХХ ст., полягала у використанні народно-пісенних мотивів, які не цитатно зафіксовано, а оригінально-авторськи впліталися в канву його творів. У перших обробках народних пісень, виданих у репертуарній збірочці для сім’ї і школи "Луна" разом з високохудожніми обробками Миколи Лисенка, Олександра Кошиця і Миколи Леонтовича, вже відчутно окреслились особливості індивідуального стилю Кирила Стеценка.

У його творчості важливе місце посідають солоспіви (понад 30) на слова Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Олександра Олеся та інших. Багатогранна хорова музика Стеценка: церковні твори (дві літургії, панахида), кантати, хори а капела та з фортепіанним супроводом, обробки укр. народних пісень. Музика до п'єс ("Сватання на Гончарівці" Григорія Квітки-Основ'яненка, "Про що тирса шелестіла" Спиридона Черкасенка, "Бувальщина" А.Велисовського), опери (не закінчені "Полонянка", "Кармелюк"), драматична сцена "Іфіґенія в Тавриді" за драмою Лесі Українки, музика до поеми Т. Шевченка "Гайдамаки", дитячі опери ("Івасик-Телесик", "Лисичка, котик і півник").

Високе суспільне визнання композитор здобув як автор церковної музики. Найвищими його досягненнями вважаються "Літургія Св. Іоана Золотоуста", "Всенощна" та "Панахида", присвячена пам’яті Миколи Лисенка. Кирило Стеценко пройшов шлях від учителя гімназії і регента хору духовної семінарії до священика. Але яку б посаду він не обіймав, завжди ніс до людей розуміння краси і добра — того, що дає справжнє мистецтво.

Источник: Материал из Википедии — свободной энциклопедии