Если изображения не видно, обновите страницу

Масленичная неделя - 24 февраля - 1 марта

"Не всё коту Масленица, будет и Великий пост!" Великий пост со 2 марта по 18 апреля. Пасха наступит 19 апреля!

Прочитать - страница "НАРОДНЫЕ ТРАДИЦИИ"

      Ф Е В Р А Л Ь    Поздравляем с Юбилеем дорогую, уважаемую Тамару Лушникову!!!  Поздравляем с Днём Рождения чудесных, милых, талантливых участниц Капеллы - Нину Полянскую, Павлину Коваленко, Татьяну Хиль, Надежду Чупрунову, Светлану Осипову!!! Здоровья и благополучия!   Л Ю Т И Й       

Сообщения для УНХК

Памяти
Ларисы
Михайловны
Лаптевой

Рассказы о Салонах

Салон 28.01.2020
Салон 24.12.2019

Украинский
Музыкальный
Салон в Москве

Афиша, история...

СостоялосЬ

24 января 2020

К 145-летию Рейнгольда Глиэра. Программа "Музыкальные вершины".

Подробнее...

18 января 2020

УНХК Москвы на VI Фестивале - Рождественские песнопения разных народов "WESOLO SPIEWAJMY, CHWALE BOGU DAJMY" в Римско-католическом Каф.cоборе Непорочного зачатия Пр. Девы Марии.

Подробнее...

11 января 2020

НКЦУ. Рождественский вечер в День рождения УНХК "Песня - наша любовь!.

Подробнее...

5-8 января 2020

В город Орёл на Рождество!(С.Осипова)

Подробнее...

18 ноября 2019

НКЦУ. Открытая репетиция постановки С.Гулак-Артемовского "Запорожец за Дунаем" (С.Осипова)

Подробнее...

11 ноября 2019

НКЦУ. Встреча с н.а. Украины и России, режиссером
Р.Г.Виктюком.

Подробнее...

1-4 ноября 2019

УНХК на XV Юбилейных днях Украинской культуры в Тюменской обл.

6-12 червня 2019

Капела на FESTIVAV DAYS IN PARALIA (Греція) В.Скопенко

Подробнее...

УСТАВ РОО "Культурно-просветительский центр украинцев в г.Москве" (РОО КПЦУМ).

Скачать...

Отчёт КПЦУМ (I-е п/г 2019г.)

Скачать...

НКЦУ. "Проект ДИАСПОРА"

УНХК поздравляют!

Делимся нашими
Новостями в Сети

Новости РОО "КПЦУМ"

28 грудня 2019

У НКЦУ у м.Москв відбулося засідання Ради РОО "КПЦУМ".

16 июля 2019

Решение очередного заседания Совета РОО "КПЦУМ".

Статья "ОУМ-РООУМ-КПЦУМ".

Официальная Хроника

1-2 ноября 2019

Победа в Тюмени!
"Великолепная Солоха" - Е.Кузьмина!

Подробнее...

НеОфициальная Хроника

Иван Волынский - "Лирические
стихи
"

Читать...

Визитная карточка УНХК

Набор в УНХК Москвы...

Слова, ноты украинских песен

Памяти товарищей...
14 декабря - Вечер памяти

Воспоминания капеллистов о родных, воевавших на войне.

Подробнее...

Наши Друзья

Национальный Культурный центр Украины в Москве

Хоровая жизнь Москвы

Контакты

E-mail: kapelvita@mail.ru

На Репертуар

Стеценко Кирилл Григорьевич (12 мая (24 мая нов.стиль) 1882 — 16 апреля (29 апреля нов.стиль) 1922), украинский композитор, музыкальный и государственный деятель, хоровой дирижёр, священник.

Кирило Стеценко народився у селі Квітки на Київщині в багатодітній родині маляра-самоука. Від батька майбутньому композитору передалися здібності художника, а від матері й сестер — любов до музики. Так народна пісня та малювання з дитинства увійшли в його життя, і до останніх днів він залишився вірним цьому вибору.

З 1892р. учився в малювальній школі М.Мурашка і Софійській духовній бурсі у Києві. З 1899р. співав у хорі Миколи Лисенка, у якому пізніше був помічником диригента. У 1903р. закінчив Київську духовну семінарію і до 1907р. навчався в Музично-драматичній школі Миколи Лисенка. У 1907р. заарештований за участь у громадській діяльності і висланий на Донеччину. У 1908 повернувся із заслання та навчав співу у Білій Церкві і Тирнові. 1911р. - висвятився на священика і одержав парафію на Поділлі.

З 1917р. працював у Києві в музичному відділі Міністерства Освіти. Організував Перший київський народний хор, дві мандрівні капели, на основі яких згодом виникла капела "Думка", з якою подорожував по Україні. З 1921р. знову на парафії в селi Веприку на Київщині, де й помер. На батьківщині композитора в селі Квітки і в селі Веприк, де він похоронений, діють меморіальні музеї. В Києві на честь нього названо вулицю.

Своєю творчістю й діяльністю Стеценко був продовжувачем національного напряму української музики, розпочатого Миколою Лисенком. "Лисенко сказав якось про Стеценка, ось хто замінить мене після моєї смерті". Одначе, Стеценко помер зарано, напочатку совго зрілого періоду, коли йому були підвладні великі полотна, опери, могли б бути і симфонії...

Все своє життя присвятив справі музичної освіти. Людина творчо обдарована, тонкого художнього світосприйняття, Кирило Стеценко посів особливе місце в історії української музики як композитор, який підсумував досягнення своїх попередників і відкрив нові шляхи розвитку музичного мистецтва України післяжовтневого періоду.

Своєрідна краса музичного вислову у поєднанні з прийомами і технікою, притаманними композиторам нової генерації ХХ ст., полягала у використанні народно-пісенних мотивів, які не цитатно зафіксовано, а оригінально-авторськи впліталися в канву його творів. У перших обробках народних пісень, виданих у репертуарній збірочці для сім’ї і школи "Луна" разом з високохудожніми обробками Миколи Лисенка, Олександра Кошиця і Миколи Леонтовича, вже відчутно окреслились особливості індивідуального стилю Кирила Стеценка.

У його творчості важливе місце посідають солоспіви (понад 30) на слова Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Олександра Олеся та інших. Багатогранна хорова музика Стеценка: церковні твори (дві літургії, панахида), кантати, хори а капела та з фортепіанним супроводом, обробки укр. народних пісень. Музика до п'єс ("Сватання на Гончарівці" Григорія Квітки-Основ'яненка, "Про що тирса шелестіла" Спиридона Черкасенка, "Бувальщина" А.Велисовського), опери (не закінчені "Полонянка", "Кармелюк"), драматична сцена "Іфіґенія в Тавриді" за драмою Лесі Українки, музика до поеми Т. Шевченка "Гайдамаки", дитячі опери ("Івасик-Телесик", "Лисичка, котик і півник").

Високе суспільне визнання композитор здобув як автор церковної музики. Найвищими його досягненнями вважаються "Літургія Св. Іоана Золотоуста", "Всенощна" та "Панахида", присвячена пам’яті Миколи Лисенка. Кирило Стеценко пройшов шлях від учителя гімназії і регента хору духовної семінарії до священика. Але яку б посаду він не обіймав, завжди ніс до людей розуміння краси і добра — того, що дає справжнє мистецтво.

Источник: Материал из Википедии — свободной энциклопедии