Если изображения не видно, обновите страницу
М А Р Т    Поздравляем с Юбилеем яркую, талантливую - хористку, солистку, артистку, танцорку, ведущую наших праздничных концертов и представлений - чудесную, обаятельную, дорогую, любимую Галину, Галочку, Галюсеньку Воронову!!! И с 30 летием в Капелле!!!  Поздравляем с Днём Рождения наших друзей - замечательных, ярких участников Капеллы Ангелину Тищенко, Валерия Табачука, Владимира Туржанского, Наталью Бойко, Викторию Лиходий!!! Здоровья и Благополучия!     Б Е Р Е З Е Н Ь

Сообщения для УНХК

Поёт УНХК Москвы (видео)

Приглашает УНХК Москвы

Ждите СООБЩЕНИЙ!

Приглашаем в Салон

Ждите СООБЩЕНИЙ!

Рассказы о Салонах

Украинский
Музыкальный
Салон в Москве

Афиша, История...

СостоялосЬ

21 января 2023

УНХК Москвы на VIII Фестивале Рождественских песнопений разных народов "ВМЕСТЕ СЛАВИМ МЛАДЕНЦА ХРИСТА"

Подробнее....

Наши Авторы

Май 2022

Капелла снова в пути!
Село Абрамцево, МО (Светлана)

Подробнее...

Июнь 2022

Мой дом, где была написана "Чайка" А.П.Чехов".
г.Чехов, МО (Света)

Подробнее...

Октябрь 2021

В стране кочевников! г.Элиста, Калмыкия
(Света, Ира, Люда)

Подробнее...

Новости РОО "КПЦУМ"

УСТАВ РОО "Культурно-просветительский центр украинцев в г.Москве" (РОО КПЦУМ).

Скачать...

Статья "ОУМ-РООУМ-КПЦУМ".

Официальная Хроника

1992 - 11 января - 2022
30
-летие УНХК Москвы!

Подробнее...

НеОфициальная Хроника

Юбилеи Капеллистов!

Визитная карточка УНХК

Песни - СЛОВА, НОТЫ

Памяти товарищей...

Светлая память

20 декабря 2023

Павлине Коваленко

26 сентября 2023

Анатолию Романюку

29 июля 2023

Юрию Карпову

26 сентября 2023

Ивану Иванову

23 мая 2023

Виктору Вакуле

БЕССМЕРТНЫЙ ПОЛК
2020   2021   2022

Рассказы о родных, воевавших на войне.

Наши Друзья

Хоровая жизнь Москвы

КонтактЫ 

e-mail:
kapelvita@mail.ru

Поделиться с другими

Проект "Диаспора"

Культурно-просветительская программа

Региональной Общественной Организации

"Культурно-просветительский центр украинцев в г.Москве"

Культурно-просветительские маршруты УНХК - 2017-2014 гг.

Культурно-просвітницька поїздка Української народної хорової капели у м.Кисловодськ Ставропольского краю

(21 - 23 липня 2017 року)

ЛГПУ "Санаторій імені М. О. Семашко"

Літні просвітницькі маршрути Української народної хорової капели продовжилися творчою поїздкою до Кавказьких Мінеральних Вод на Ставропольщину до міста Кисловодська.

Поїздка була ініційована Національним культурним центром України у м.Москві, а саме, першим заступником Генерального директора - виконавчим директором Валентином Савицьким, по домовленності з керівництвом Санаторію ім. М. О. Семашко у Кисловодську Анжелою Соловьовою.

Творча співпраця між нашими установами почалася у червні цього року. У Центрі з великим успіхом пройшла презентація Курорту і концерт "Даруємо вам свято" Народної хореографічної студії "Призвание" санаторію "Україна", делегацію очолювала завідувач культурним сектором Тетяна Уткіна.

Із зворотнім творчим візитом невелика частина Української народної хорової капели (14 осіб) вилетіла до Кавказьських мінеральних вод 20 липня 2017 року. Літак приземлився в аеропорту Мінводи, де нас гостинно зустрічала завідуюча клубом і творчими програмами Санаторію ім.М.О.Семашко пані Неля. Капелісти відразу закохалися у її щиру посмішку і "світлу вроду кінозірки". Ми тоді навідь собі не могли уявити, якою цікавою буде для нас ця подорож!

"Чудесное предгорье Ставропольского края. Среди зелёных ландшафтов и чистейших горных рек Предгорья зародились целебные минеральные воды, первое упоминание о которых датируется началом XIV века. Известность источники приобрели благодаря своей уникальной способности восстанавливать здоровье и жизненные силы. Мягкий климат, много солнечных дней в году, сравнительно сухой воздух, захватывающие дух горные пейзажи, бескрайние степи, изумительной красоты храмы, целебные минеральные воды - прекрасный и удивительный Край!"

Виктория Скопенко, м. Кисловодськ, Ставропольский край, 21-23 липня, 2017

Творча поїздка Української народної хорової капели до Рязанської області (1 липня 2017 року)

Прочитать рассказ...

Посмотреть фотографии...

Уперший день найулюбленішого літнього місяця липня Капела перегорнула іще одну чудову сторінку своєї духовної біографії. Ми мали честь співати у Святому місці перед його офіційним освяченням, а саме у Спасо-Преображенському та Нікольському храмах у селі Погост Касимівського району Рязанської області за особистим запрошенням настоятеля отця Миколая та матушки Ганни з благословення епископа Рязанського. Їхали з Москви здавалося довго, але в хорошу погоду, спостерігаючи чудові краєвиди.

Село Погост знаходиться в 6 кілометрах від селища Гусь Желєзний та в старовинних документах зветься "Гусський Погост". У ХVII столітті Погост мав два дерев'яних храми та свій величезний базар, який конкурував з Касимівським. Торг існував своєму географічному положенню: село Погост розташовується на злитті річки Гусь з торговою артерією того часу, "Божьей дорогой!", рікою Окою. Навіть назву свого села жителі пов'язують з коренем слова "погостить". Дійсно багато гостей тут було завжди, особливо під час щорічного Преображенського ярмарку.

Божими молитвами, молитвами предків і пожервами нащадків були збудовані тут два великі білокаменні храми: зимовий, на честь Преображення Господня, та літній, пам'яті Святителя Миколая, епископа Мир Ликійського. Неподалік з'явилася і каплиця. Насамперед, привертає увагу дзвіниця Преображенського храму, яка була збудована у 1829 році за канонами класицизму, це складний малюнок колон, арок, постаментів. Її прикрашають чотирнадцять статуй пророків та преподобних. Є легенда, що дзвіниця була створена за проектом Растреллі. Преображенський храм започатковано у 1734 році і закінчено у 1830.

Никольський храм сприймається не таким легким. Кубічна форма пряма та строга, його прикрашають тільки колони, портали та три яруси вікон. Древня Русь, класична епоха та дев'ятнадцяте століття злилися у цьому назвичайному архітектурному ансамблі, це духовна історична пам'ятка світового значення.

Погост разом з цілою країною пережив тяжкі роки забуття Бога, і у 1988 році Храми знову були повернені церкві. Настоятелем був призначений священник Микола Швачка. З того моменту почався і досі триває важкий період відтворення цих храмів.

Українець за походженням, отець Миколай має чудовий голос - бас, добре відкрите людям серце, а глибокий погляд його теплих карих очей проникає прямо в душу. Завдяки матушці Ганні все навкруг освічене, прибране, і самі приміщення, і велике просторе подвіря, яке ніби пристирається зеленими горизонтами до самого неба.

Ось тут у Храмі біля самого алтаря зазвучала духовна музика у виконанні капели: "Богородице, Дево, радуйся" грецького розспіву; "Отче наш" з літургії Іоанна Златоуста Миколи Леонтовича, частини чотириголосної служби композитора ХVII століття Миколи Ділецького: "Единородный сыне", "Приидите, поклонимся"; "Коль славен наш Господь" Дмитра Бортнянського… Було якесь дивне єднання між усіма, хто прийшов на зустріч з капелою і самими співаками у піднесеній атмосфері назвичайної благості.

Українська пісня продовжила своє звучання вже біля церкви на імповізованому концертному майданчику. Слухачі - прихожани розмістили дерев'яні лавки прямо на зеленій травиці. Зовсім по літньому світило червневе сонце. "Реве та стогне Дніпр широкий", "Заграйте, музиченьки", "Зеленеє жито", "Чорна редька", Розпрягайте, хлопці коні", "Садок вишневий коло хати", "Гей, наливайте повнії чаші" лунали над Погостом… Люди підспівували, хтось згадував свою рідню, хтось втирав набіглу сльозинку, відчуваючи любов до української пісні. Хотілося проспівати всі пісні, що знали!

У трапезній нас чекав чудовий смачний обід. Підтвердилася легенда про гостинність сельчан - духм'яні пироги із рибою, капустою та яблуком, смажена смачненька рибка, пахуча свіженька картопелька і чудовий трав'яний чай по особистому репепту матушки. Їли після молитви, говорили добрі, щирі слова, мріяли про нові зустрічі, зичили щастя, здоров'я і щоби ці Святі Храми отримали можливість піднялися після реставрації, щоби розквітало духовне життя сельчан, міцнішав приход, розвивалася церковна школа для малечі, щоби зазвучав на службі Божій за отцем Миколаєм церковний хор.

А подорож Капели продовжувалася у напрямку стародавньої Рязані. Дороги, дороги… Швидко їхати не вдавалося. Цікаве місто Касимів та Костянтиново (де народився Єсенін), залишилися нашими мріями на майбутнє.

Тішилися довгоочікуваним сонечком та живописними пейзажами за вікном - Мещьорський заповідник, де до сьогодні збереглася багатюща флора та фауна. Скільки нового завжди відкривається під час кожної поїздки! Невеликі села колись були багалюдними містами, могутніми фортецями зі своєю славетною історією. Рязанський стародавній Кремль, який знаходиться на високому пагорбі на рікою Трубеж, зустрів нас цілою симфонією дзвонів! Ці звуки очищають все навкруг, і в середині нас. Центральний музей "Палац Олега" повідав героїко-трагічну історію рязанської землі та її відродження. Скільки ж нового завжди відкривається під час кожної творчої поїздки!

Дуже хотілося б, щоб у Рязані згуртувалася українська громада і українська пісня заквітчала традиційні міжнаціональні свята.

Культурно-просвітницький проект "Творчі маршрути Української народної хорової капели" триває…

Виктория Скопенко, с.Погост, Рязанская обл., 1 июля, 2017

Источник: Фотографии в тектсте- ВикипедиЯ - Свободная энциклопедия. https://ru.wikipedia.org/wiki/

Фото І.Калюти

Большое спасибо на фотографии И.Калюте, г.Рязань, 1 июля, 2017

Творча поїздка Української народної хорової капели до Ліпецька ( 26 - 28 травня 2017 року)

Українська народна хорова капела на запрошення адміністрації Ліпецька взяла участь у XII Всеросійському фестивалі народної творчості імені заслуженого діяча мистецтв РСФСР Андрія Містюкова, який проходив 26-28 травня цього року.

Фестиваль проводиться у Ліпецькій області з 1991 року та названий ім'ям одного з відомих фольклористів, хранителів національного хорового мистецтва Андрія Містюкова, який протягом багатьох років керував хором новоліпецьких металургів. Той славетний колектив у свій час став своєрідною візитівкою Ліпецького краю, що популяризував його пісенні традиції.

Засновником Фестивалю є Управління культури та туризму Ліпецької області, за сприяння Державного російського будинку народної творчості ім.В.Д.Полєнова. Організатор - Обласний центр культури, народної творчості та кіно.

Фестиваль актуальний і сьогодні, він виявляє та підкреслює красу, самобутність усіх національних культур Росії, сприяє їх взаємозбагаченню, допомагає відчути гордість за свою рідну культуру, представляє широку палітру народної творчості за допомогою надзвичайної енергетики народної музики та танцю.

У цьому році Фестиваль об'єднав кращі аматорські та професійні колективи з Республік Карелія, Мордовія, Бурятія, з Омської, Орловської, Московської, Ліпецької, Бєлгородської, Рязанської, Саратовської, Воронезької, Смоленської, Нижегородської, Калузької, Курської, Ростовської, Тульської областей, з Волгограда, Володимира, Ліпецька - всього близько 1000 учасників. Москву представляла наша Українська народна хорова капела.

Читать: Продолжение...

Посмотреть: Фотоколлекция поездки

Художній керівник УНХК Виктория Скопенко
м.Ліпецьк, Ліпецька обл. 26-28 травня, 2017

"Путешествие из Москвы в Липецк или ... счастливых дня"

(г.Липецк и Липецкая область, 26 - 28 мая 2017 года)

День ПЕРВЫЙ. 26.05.2017г. Ранним майским утром участники гастрольной поездки в Липецк собрались на Казанском вокзале. Утро было серым, дождливым и неприветливым. Но это не испортило нам настроение. Хотелось ехать, петь и радоваться жизни. Разместились в двухэтажном поезде Москва-Воронеж, который весело помчал нас навстречу нелегкой гастрольной жизни. И хотя ехали в разных вагонах, это не разъединяло, а наоборот, сплачивало коллектив. Мы проведывали друг друга, делились первыми впечатлениями от поездки. У меня они были очень яркими. Случайно встретилась с далеким походным прошлым: меня узнала одна из пассажирок нашего вагона, с которой мы 41 год назад покоряли вершины кавказских гор и преодолевали перевал Донгуз-орун. Я тоже ее вспомнила, даже имя и фамилию. И это было приятно. Значит, мы еще узнаваемы, и время нас бережет. Так незаметно пролетели 5 часов нашей поездки.

Мы вышли на станции с неэстетичным названием Грязи. Но грязи не нашли. Улицы этого районного центра Липецкой области были чистыми, воздух свежим, солнце ярким. А температура воздуха превышала 25 градусов. Красота! Нас встретили организаторы фестиваля, и мы поехали в Липецк. Нас привезли к парку Победы. До начала фестиваля было достаточно свободного времени. Мы решили погулять по парку и посмотреть ярмарку ремесел.

Парк Победы - замечательное место отдыха в новом районе на окраине Липецка, очень любимое и посещаемое жителями города. Огромные, стройные корабельные сосны, источающие нежный аромат цветущие липы и, конечно, сирень, которой так богат город. Атмосфера благоприятствовала пикнику. И мы, расположившись в беседке, с удовольствием вкусили прихваченную из Москвы снедь. А потом окунулись в атмосферу старинной жизни с ярмарками, гуляньями, песнями и частушками, атмосферу семейных радостей, уюта и благоденствия.

Ирина Старовойтова, сопрано, м.Ліпецьк, Ліпецька обл. 26-28 травня, 2017

Читать "День ПЕРВЫЙ": Продолжение...

Посмотреть "День ПЕРВЫЙ": Фотоколлекция поездки

День ВТОРОЙ. 27.05.2017г. В 7 часов утра нас разбудил бодрый птичий щебет за окном и робкие лучи ласкового майского солнышка, которые пытались пробиться через плотную листву зацветающих лип, окружавших наше временное пристанище. Из мужского туалета доносилось не менее бодрое пение: "Горят мартеновские печи, и день и ночь горят они …". Это Ванечка Калюта напоминал нам о некоторых особенностях Липецкой области, славившейся со времен Петра I металлургической промышленностью и оружейными заводами. Мы дружно и весело отправились в столовую, где нас ждал здоровый пионерский завтрак: кашка пшенная на деревенском молочке, свежайшее вареное яичко, бутерброд с маслом и сыром и очень светлое и сладкое какао. Вкуснота!

После завтрака Виктория Ивановна проявила чудеса оперативности, и мы первыми "захватили" сцену для репетиции. Надо было оценить зал, отработать выход на сцену и распеться. Что и было успешно осуществлено. Уже когда основные рабочие моменты были отрепетированы, в зал стали заглядывать другие коллективы. Мы с чувством исполненного долга зал освободили.

Затем у нас было свободное время. Мы решили осуществить вчерашнюю мечту - найти Дон и побродить по его берегу. Сказано - сделано. Вперед и с песней мы устремились покорять донские дали.

Ирина Старовойтова, сопрано, м.Ліпецьк, Ліпецька обл. 26-28 травня, 2017

Читать "День ПЕРВЫЙ": Продолжение...

Посмотреть "День ПЕРВЫЙ": Фотоколлекция поездки

На Фестивалі української культури у м.Твер (29 квітня 2017 року)

Прочитать рассказ...

Посмотреть фотографии...

29 квітня 2017 року у рамках проекту "Діаспора" здійснилася творча поїздка Української народної хорової капели у місто Твер. Участь у щорічному Фестивалі української культури, який проводить Українська національно-культурна автономія "Світанок", стала для московських українців вже традиційним творчим проектом.

За добрим звичаєм збирається тверська українська родина у величному Палаці культури "Хімволокно", щоб послухати і поспівати разом улюблені українські пісні, поспілкуватися рідною мовою, вдягнути старовинне національне вбрання, поділитися своїми новими досягненнями у народно-прикладному мистецтві на виставці-ярмарку, пофотографуватися з рідними і знайомими.

І цього року, московську творчу делегацію зустрічали і приймали надзвичайно гостинно, з домашніми пирогами, гарячим чаєм з пахучих трав, який зігрів капелістів після дуже насиченої екскурсії по стародавньому місту.

Сцена Палацу культури, як завжди, урочисто вбрана. У залі - тепла атмосфера, бо прийшли глядачі, котрим небайдужа доля української культури, хто, як може, вкладає часточку своєї душі у її збереження та розвиток. Захід урочисто відкрила керівник Української національно-культурної автономії "Світанок" Наталя Томашевська. Її щира посмішка, як завжди, освітила присутніх добрим світанковим промінням.

Всіх присутніх привітали представники адміністрації міста, Палацу культури, національно-культурних об'єднань міста.

Велику концертну програму за традицією відкрила Українська народна хорова капела Національного культурного центру України у Москві: шевченківька поезія і пісні, які вже стали духовними гімнами, українські народні пісні в обробках видатних композиторів.

Прозвучали "Реве та стогне Дніпр широкий", "Думи мої", "Гандзя", "Чом, чом не прийшов", "Сусідка" та інші улюблені пісні. Художній керівник Капели, засл. працівник культури Росії та України Вікторія Скопенко, кінорежисер та ведуча "Українського музичного салону" Віра Федорченко, заслу. працівник культури Росії Геннадій Новосьола поздоровили своїх добрих друзів-тверчан із травневими Святами від Національного культурного центру України у м.Москві, Регіональної громадської організації "Українці Москви".

Тверські художні колективи продемонстували різноманітну програму, де твори у виконанні Хору народної пісні "Світанок" мінялися колоритними сценками з народного побуту - жнива, сольні вокальні номери - запальними хореографічними композиціями. У святковому слов'янському віночку відбилася яскрава багатонаціональна культура Росії. Фінальна улюблена пісня "Одна стежина за селом, одна родина за столом", яку проспівала солістка Капели Марина Ґалицька, об'єднала всіх учасників урочистого концерту та глядачів, вселивши впевненість у теплу невичерпну родинність тверської землі, часточку якої Капела обов'язково довезе до московської української громади.

Будемо раді бачити "Світанок" у Національному культурному центрі України у м.Москві.

Виктория Скопенко, м.Твер, 29 квітня, 2017

Творча поїздка Української народної хорової капели
у м.Твер для участі
у Фестивалі української культури,
що проводить. Українська національно-культурна автономія "Світанок"

м.Твер. 29 квітня 2017

Большое спасибо на фотографии И.Калюте и другим участникам поедки, приславшим фотографии на телефон, г.Тверь, 29 апреля, 2017

"Єднаймося, люба родино!" (Москва - Саранск, 7 - 8 січня 2017 року)

І в якому б напрямку не тримати шлях російськими просторами - скрізь, де живуть і працюють українці,
діти і онуки тих, хто опинився тут з берегів Дніпра та Дністра, з донецьких степів і полтавських левад, провідником
Вам буде задушевна українська пісня і дорогу "наче долю" Вам простелить рідний серцю кожного українця вишитий рушник

Українська пісня красою свого звучання вплетена в перлинне намисто багатозвучної культури Росії. Вона збирає не тільки українців - навколо неї у творчих колективах об'єднуються представники самих різних національностей і глядач під час концертів завжди знаходиться у співзвуччі з піснею, яка лунає зі сцени. А у візерунку української вишивки закладена духовність українського народу, його давня історія. Талантові українського художника - майстра можна низько вклонитися, бо це є безцінний скарб українського народу.

Немає такого культурного об'єднання українців на теренах Росії, де не було б фольклорного ансамблю чи хорового колективу, співаків чи інструменталістів і, навіть, народних театрів, які відтворюють у народні традиції і обряди - "Різдв'яні свята" і "Колядки", "Великодень" і "Веснянки", "Зелені свята" і "Івана Купала", "Жнива" і "Українське весілля"

Численні українські фестивалі, пісенні конкурси, присвячені видатним іменам України: "Шевченкiвські Дні", Всеросійські фестивалі-конкурси імені Олександра Кошиця українських хорових колективів і вокальних ансамблів, Вокальний конкурс імені Оксани Петрусенко, гоголівський Всеросійський фестиваль української культури "Сорочинський ярмарок" - все це різномаїття проектів має велике просвітницьке значення.

Особливим душевним теплом сповнені фестивалі: "Роде наш красний", "Наша дума, наша пісня", "Червона рута", "Солов'їний спів", "Україна співає". Вони давно стали яскравою прикрасою багатонаціонального культурного життя Росії.

А які чудові назви мають українські організації, художні колективи - саме з цього і складається Український орнамент Росії: мурманські "Лелеки", карельські "Калина" і "Ластівки", "Україна>" і "Червона калина" Республіки Комі, тверські "Світанок", "Мрія", Яблучко", "Віночок", нижньогородське "Калинове гроно", тольяттінський "Дніпро", нижнєкамські "Вербиченька" та "Веснянка", удмуртська "Черемшина", омські "Сірий клин" і "Водограй", краснодарські "Козачата" і "Станиця", лазаревський "Покуть", хабаровська "Батьківська криниця", владивостокські "Горлиця" та "Мрія", томське "Джерело", підмосковний "Барвінок", московські "Купавушка", "Усмішка", "Чарівна скрипка", "Еней"...

У вересні минулого року Капела брала участь у Фестивалі-лабораторії "Роде наш красний", що проходив у Лазаревському Палаці національних культур міста Сочі. Там ми відчули гармонію національних культур чорноморського узбережжя, познайомилися з Ансамблем української пісні "Хуторянка" та головою Громадської організації - Місцевої національно-культурної автономії м.Саранська Республіки Мордовія, почесним працівником загальної освіти РФ Ніною Григорівною Дудко. Саме тоді і було вирішено зустрітися з українцями Мордовії на Фестивалі "Єднаймося, люба родино!" у Різдвяні Свята на початку 2017 року.

Читать: Продолжение...

Посмотреть: Фотоколлекция поездки

Вера Федорченко, Виктория Скопенко, Мордовия, г.Саранск, 7-8 января, 2017

"Страна в миниатюре"... Разом - ціла країна (3 - 4 листопада 2016 року)

"Творчі маршрути Української народної хорової капели Москви" - це один з найцікавіших громадських проектів столичної української діаспори у тісній співпраці з Національним культурним центром України в Москві. Саме тут у Центрі відшліфовується хорова майстерність Капели, а бажання здійснювати просвітницькі творчі поїздки для учасників колективу вже стало життєво необхідним, хоча і за свій кошт. У цей раз колектив був запрошений взяти участь у X Обласному фестивалі національних культур "Страна в миниатюре" у місті Тула.

У листопаді кожного року росіяни відзначають День народного єднання і Міжнародний день толерантності, які пов`язані спільною ідеєю взаємоповаги до культури, звичаїв, світогляду різних національностей, що проживають на теренах Росії. Саме в рамках цих свят на протязі десяти років традиційно проходять Обласні фестивалі національних культур "Страна в миниатюре", які збирають представників національних автономій, земляцтв, громадських об`єднань, культурних центрів, студентів міжнародних факультетів вищих учбових закладів Тули і Тульської області.

Фестиваль проводиться "Об'єднанням центрів розвитку мистецтва, народної культури та туризму Тульської області" за підтримки обласної Адміністрації та Міністерства культури та туризму.

"Фестиваль даёт возможность общаться, обмениваться опытом, дарит радостные незабываемые эмоции. ... это ниточка, которая связывает поколения, путеводная звезда в деле сохранения и развития народных традиций." Міністр культури та туризму ульської області Т.Рибкіна.

Фестивальні заходи по добрій традиції проходять у Тульської обласної філармонії, яка у передсвятковий день 3 листопада гомоніла піснями і музикою - учасники у різноманітному національному вбранні готувалися до концерту.

Читать: Продолжение...

Посмотреть: Фотоколлекция поездки

Вера Федорченко, Виктория Скопенко, Тула, 3-4 ноября, 2016

Лазаревские встречи на лазурном берегу самого синего Чёрного моря

Сочи - Лазаревское (23 - 25 сентября 2016)

Украинская народная хоровая капелла, продолжая свою просветительскую творческую деятельность, осуществила свою давнюю мечту побывать на одном из популярнейших творческих проектов украинской диаспоры России - Фестивале-лаборатории украинской культуры "Роде наш красний" - XII! Открытом! Сколько же здесь за эти годы побывало украинских музыкантов, фольклористов, руководителей вокально-хоровых коллективов. Фестиваль носит имя известного украинского этнографа Василия Скуратовского.

Говорит вдохновитель и организатор Фестиваля, начальник отдела культуры администрации Лазаревского внутригородского района города Сочи, засл. работник культуры Украины, засл. работник культуры Кубани Анна Гниденко-Желнакова: "Вот уже в 12 раз Фестиваль-лаборатория украинской культуры "Роде наш красний" собирает народные таланты в чудесном уголке черноморского побережья района Лазаревское города Сочи.

Каждый раз наши сердца переполняются радостью и гордостью за преемников украинской культуры, которые бережно хранят традиции, обычаи, обряды и язык своего народа.

Мы благодарим всех тех, кто приехал на фестиваль, чтобы сплести великолепный венок украинской диаспоры России.

Фестиваль - это не просто праздник, это ещё и своеобразный экзамен того большого труда, который проделан творческими коллективами из разных городов нашей необъятной родины.

Фестиваль - это мир ярких творческих открытий, интересных знакомств и новых друзей."

Организаторами этого значимого для украинской диаспоры ежегодного события в России являются: отдел культуры Лазаревского внутригородского района города Сочи, Муниципальное бюджетное учреждение культуры города Сочи "Лазаревский районный Центр национальных культур имени Крикора Сааковича Мазлумяна", Центр украинской культуры.

Читать: Продолжение...

Посмотреть: Фотоколлекция поездки

Вера Федорченко, Виктория Скопенко, Сочи, Лазаревское, сентябрь, 2016

Беларуские заметки

Москва - Смоленск - Минск - Молодечино - Несвияж - Мир - Вязьма - Москва (7-10 января 2016 )

Ранним утром 7 января 2016 года наша Украинская народная хоровая капелла Москвы под руководством заслу. работника культуры России и Украины Виктории Ивановны Скопенко открыла свой двадцать четвёртый творческий сезон поездкой в Беларусь. Мы собрались на станции метро "Славянский бульвар", которая символизирует приглашение москвичей на прогулку по Дороге Единения славянской общности и культуры. За рулём - опытные водители Евгений Назаров и герой Афганской войны Рустам Саидов.

Первая остановка на пути в Минск - старинный Смоленск… Автобус скользит по улицам города, который хранит следы многовековой истории России. Высокие башни крепостных стен напоминают о Войне 1812 года и стойкости партизан в годы Великой Отечественной войны. Смоленская земля дала России поэта и дипломата Александра Грибоедова и композитора Михаила Глинку. Здесь родились скульптор Сергей Конёнков и поэт Александр Твардовский, учёный Василий Докучаев. Из недр смоленских берёт свой исток могучий Днепр.

К вечеру мы завершаем экскурсию на вершине города, любуясь звёздной россыпью огней у подножья Свято-Успенского Кафедрального Собора, который поражает золотым иконостасом - подарком западно-украинских мастеров.

Настоящим чудом для нас было увидеть чудотворную икону Божьей Матери и перед самым началом Рождественской службы получить благословление Митрополита Смоленского.

Кинорежиссёр, режиссёр и ведущая концертных программ Вера Федорченко, январь, 2016

Читать: Продолжение...

Посмотреть: Фотоколлекции поездки (П.Белова, Г.Трунова, И.Калюта)

Земля славян

Москва - Нижний - Городец (23-26 октября 2015 )

Украинская народная хоровая капелла Москви в октябре этого года совершила своё турне в город на Волге - Нижний Новгород. С 1817 по 1917 г. сюда, в Нижний, приезжали лучшие промышленники со всего мира и считали за честь получить медаль Нижегородской ярмарки. Описывая путешествия Онегина, А.С.Пушкин дал яркую зарисовку:

"Сюда жемчуг привёз индеец,
поддельны вины европеец,
табун бракованных коней
пригнал заводчик из степей,
помещик - спелых дочерей.
Всяк суетится, лжёт за двух,
и всюду меркантильный дух.
"

Ныне огромный промышленный, а в прошлом купеческий - город открывается сразу, как только въезжаешь в вокзал, который был очень мудро построен рядом с территорией Нижегородской ярмарки, недалеко от Стрелки, где Ока сливается с Волгой. А город возвышается на другом высоком берегу. Первый серьёзный мост от Стрелки к центру города построили лишь в 1930-е годы. Слабо было царскому правительству!

Центральная улица Большая Покровская - пешеходная, как Арбат. При Советской власти называлась улицей Свердлова, Первого секретаря ВЦИК - он здесь родился. Здесь и дом его отца, где изготовлялись на заказ штемпели и печати, в том числе и для революционных целей.

Ещё недавно Нижний назывался Горьким в честь великого русского писателя Максима Горького. Скульптура Веры Мухиной. отражает облик молодого Буревестника.

Читать: Продолжение...

Посмотреть: Фотоколлекции поездки

Искренне Ваш, Владимир Симбирский, бас, октябрь 2015

Галопом по Европам или Холодное лето 15-го и жаркое 68-го (в Хорватии и не только)

Нашей целью была организация и проведение Международного Фестиваля Украинской народной песни ("Украинский круг Адриатики") на одном из самых экзотических островов Адриатики - Хваре. Система Станиславского (далее CC - "эсэс") и два основных постулата1:

1) Постулат Эйзенштейна и 2) Постулат Эйнштейна легли в основу всего мероприятия.


1. Постулат - от лат. postulatum: положение, принимаемое на веру без имеющихся доказательств, аксиома

Об CC мало кому что известно, кроме того, что артист должен вживаться в роль того, кого он играет. Что касается постулатов, то первый гласит: сам себе режиссёр, а второй: сам себя не польёшь - завянешь. Поэтому ничтоже сумняшеся и отбросив чуждую нам ложную скромность, мы приступили к реализации проекта.

Выйдя из поезда в Бресте, мы пересели в автобус, который стал нам вторым домом и в конце наших гастролей привёз нас обратно в Брест. После успешного пересечения границы по уже сложившейся традиции заезжаем в Pajero - нечто вроде постоялого двора с гостиницей, магазинами, ресторанами и т.д. Здесь полно русских, надписи на родном языке, и польское пиво льётся рекой. Оттянувшись от неизбежного традиционного приграничного невроза, сытые и весёлые берём путь на Катовице, столицу Верхней Силезии.

К великому удивлению Катовице не производит впечатления унылого шахтёрского города. Много красивых зданий XIX века. Из современных зданий запоминается стадион Spodek (Блюдце), печально известный у наших хоккеистов аж с 1976 г., когда в рамках чемпионата мира по хоккею сборная СССР с позорнейшим счётом 4 : 6 продула команде Польши.

Один из музыкальных шедевров "Прiйдите, поклонимся" классика украинской духовной музыки Николая Дилецкого в нашем исполнении проникновенно звучит под сводами собора Царя Христа (Chrystusa Krо'la). Успех превосходит ожидания.

В полдень под звуки соборных колоколов покидаем город и берём курс на австрийский Грац. Пересекаем Чехию, но все большие города далеко от автострады.

Читать: Продолжение...

Посмотреть: Фотоколлекции поездки (И.Калюта)

Искренне Ваш, Владимир Симбирский, бас, ноябрь, 2014

Галопом по Европам (продолжение, Прибалтика, 9 - 16 ноября 2014 г.)

Наша новая гастрольная поездка состоялась осенью, в самый её золотой разгар. Хочу продолжить мой прежний рассказ о летнем путешествии в знойную Италию стихами про осень моего друга, поэта-физика Геннадия Иванова:

Осень философствует и пахнет листьями,
Как будто потеряла что-то и грустит,
Никак не может собраться с мыслями,
Деревья стали лысыми без крон густых
И тянутся в леса за прозрачной ясностью
Люди, уставшие от всякой суеты,
Туда, где опадают клёны и ясени,
Туда, где дали чисты, и очень светлы.

Прошло всего два месяца по возвращении с последних гастролей и уже нет зноя ни у нас, ни даже в Италии. Несмотря на присоединение к Европейскому союзу, Прибалтика была и остаётся севером со своими неспешными порядками и неторопливым образом жизни. Уже перед самым въездом в старый Таллин поезд притормаживает, давая возможность увидеть высокую башню церкви Святого Олафа и другие башни, знакомые и полюбившиеся со студенческих лет, когда в далёких шестидесятых здесь отмечалось двадцатилетие легендарной Панфиловской дивизии, сформированной в Казахстане и позднее расквартированной в Таллине. Тогда я с агитбригадой физического факультета МГУ сюда приезжал, и мы выступали с большой концертной программой. Мало кто об этом юбилее сейчас помнит. А город почти не изменился...

Читать: Продолжение...

Посмотреть: Фотоколлекции поездки (П.Белова, И.Калюта)

Ваш, Владимир Симбирский, бас, ноябрь 2014

Галопом по Европам или невероятные приключения россиян в Италии (и не только в ней)

Сюита из восьми частей с Увертюрой и Финалом

Увертюра: Maestoso ma non troppo 1.Viva la Musica!

Это будет рассказ о гастролях капеллы (10 - 24 августа с.г.) с выступлением на Днях Российской культуры в Италии. За этот период мы пересекли 12 границ и посетили 6 стран, включая Ватикан. И кто сказал, что из путешествий галопом по Европам ничего не запоминается? Полнейшая ерунда! Когда путешествуешь с музыкой в душе и сердце, с музыкой для всех и для себя любимого тоже, то память работает по-другому.

Путешествие "по Европам" началось из Бреста, куда мы приехали поездом 11 августа. С этой даты и будем вести отсчёт. Самая удалённая точка - Неаполь, где мы дали большой концерт для разношёрстной весёлой и любящей музыку (как и все неаполитанцы) публики. Вы спросите, а стоило ли ради них ехать так далеко? Это всё равно, что спросить Айболита, а стоило ли ему ехать в Африку, чтобы лечить там больных обезьян. Да, стоило! Музыка стала нашей второй профессией, и донести нашу музыку до сердца каждого слушающего и слышащего - наша радость. Каждую часть сюиты будем сопровождать названием и традиционным итальянским обозначением темпа и характера. Итак, Viva la Musica!

Читать: Продолжение...

Владимир Симбирский, бас, август 2014 г.

На Фестивале "Шевченківський березень - 2014"

Оренбург, март, 2014

28 марта вечером участников Украинской народной хоровой Капеллы Москвы и нашего руководителя Викторию Скопенко, приехавших на Фестиваль "Шевченківський березень - 2014", на вокзале города Оренбург встретили гостеприимные Украинцы Оренбуржья Виктор Николаевич Поломар и Елена Попова.

29 марта состоялся концерт в селе Буланово, где есть большая диаспора украинцев. Огромные слова благодарности хочется сказать хоровому коллективу "Сударушка", директору Булановского СДК" за прекрасный прием нашей Капеллы.

30 марта мы приняли участие в заключительном Гала-концерте творческих украинских коллективов города и области, посвященном 200-летию со дня рождения Т.Г.Шевченко, который состоялся в Областной филармонии Оренбурга.

Концерт был замечательный, хорошо организованный, зрителей было больше, чем посадочных мест в зале. После дружеского обеда нам организовали небольшую экскурсию по городу с посещением этнической деревни.

Представленные фотографии я снимала в украинском доме, куда мы поехали на экскурсию после Гала-концерта. Нас принимала гостеприимная хозяйка Тамара. Она с большой любовью рассказала о создании этого музея, об экспонатах, большинство из которых были привезены из родного украинского села в Сумской области.

А вечером был праздник - мы поздравляли с Юбилеем нашу любимую Галочку Воронову!

В заключение хочу выразить слова благодарности и признательности Николаю Петровичу Науменко за тёплый приём, внимание и заботу, которой мы были постоянно окружены на Шевченковском фестивале в Оренбурге.

Павлина Коваленко, альт, март 2014 г.

Фотографии П.Коваленко, г.Оренбург, 29-30 марта 2014 г.

Фотографии Е.Поповой, присланные из Оренбурга, 29-30 марта 2014 г.

концерт в селе Буланово,
где проживает большая
украинская диаспора

поёт солист Капеллы
Иван Волынский (тенор)

солистка Капеллы
Валентина Сиденко (сопрано)

солистка Капеллы
Татьяна Сафонова (сопрано)

стихи Кобзаря читает
Николай Новосёла

слова благодарности и обмен памятными подарками

концерт закончен,
фотография на память

фото на фоне Оренбургской филармонии

у памятника Юрию Гагарину

Фотографии И.Калюты, г.Оренбург, 29-30 марта 2014 г.

О  нас пишут