Обработка Николая Леонтовича
Ой, у лісі при дорозі там калина стояла,
А на тій калиноньці там зозуля кувала.
Ой, зозуля не кувала, а всю правду казала,
Ой, як мати свого сина у солдати проводжала.
Іди, іди, мій синочку, та за батька старого,
Дадуть тобі, мій синочку, та коня вороного.
Іди, іди, мій синочку, та за неньку стареньку,
Дадуть тобі, мій синочку, та шабельку гостреньку.
Іди, іди, мій синочку, та за рідну сестрицю,
Дадуть тобі, мій синочку, та казенну рушницю.
Чим я маю, моя мати, на коню розїжджати,
Лучче буду, моя мати, та пшениченьку жати.
Лучче буду, моя мати, та в сирій землі гнити,
Чим я маю, моя мати, оці речі носити. |
