Поза яром, брала дiвчина льон, всю долину icходила.
Нема того парня молодого, которого любила.
Прибудь, прибудь, молодий козаче, хоч в недiлю до мене.
Тужить, ниє, ще й побивається, моє серце без тебе.
Нiкудою, молода дiвчино, та й до тебе прибувати.
Стала варта на чотири брами, нiкудою об'їхати.
Поза гаєм, молодий козаче, поза гаєм зелененьким.
Поза гаєм, гаєм эелененьким, кониченьком вороненьким.
Ой, далеко, молода дiвчино, поза гаєм об'їжджати,
Мусиш, мусиш, ти моє серденько, та й до осени ждати.
Ой, як менi, молодий козаче, та й до осени ждати,
Хочуть мене отець i матуся та й за нелюба дати.
Ой, як будеш, молода дiвчино, нелюбу рушник давати,
Пиши листи на бiлiм паперi, та й давай менi знати.
Ой, де ж менi, молодий козаче, та й писарiв доставати?
Ой, як зв'яжуть бiлi рученьки, треба вiрно присягати. (2 раза) |
