Если изображения не видно, обновите страницу
М А Р ТПоздравляем с Юбилеем нашу любимую, талантливую, яркую - артистку, хористку, танцюристку Галочку Воронову и уважаемого, дорогого Валерия Николаевича Ильина!!!   Поздравляем с Днём Рождения замечательных участников Капеллы - Ангелину Тищенко, Валерия Табачука, Валентину Катунину, Наталью Бойко, Владимира Лабутина, Викторию Лиходий, Юрия Карпова, Марину Давыдову!!! Здоровья и благополучия!Б Е Р Е З Е Н Ь

Сообщения для УНХК

7 - 12 июня 2019

Планы. Поездка в Грецию!

Подробнее...

МАРТ - РЕПЕТИЦИИ.

Подробнее...

ПриглашаеМ

12 марта, вторник, 19.00

НКЦУ. К 205-летию со дня рождения Т.Шевченко. Торжественный вечер и концерт.

Подробнее...

27 марта, среда, 19.00

НКЦУ. К Международному дню театра. Проект "Украина театральная". Творческая встреча с кинорежиссером, членом СТД России
Верой ФЕДОРЧЕНКО.

Приглашаем в Салон

26 марта, вторник, 19.00

НКЦУ. Украинский музыкальный салон
"Тает снег, тает лед…"

Подробнее...

Рассказы о Салонах

О Салоне 29.01.19.

Подробнее...

Украинский

Музыкальный

Салон в Москве

Афиша, история...

Нам пишут гости Украинских музыкальных салонов.

Подробнее...

...СостоялосЬ...

26 января 2019

УНХК на Рождественских песнопениях.

Подробнее...

18 января 2019

Святковий концерт "Віншуємо Вас щастям, здоров'ям!"

Подробнее...

4-8 января 2019

Рождество на волжских берегах! (Самара, Тольятти)

Подробнее...

НеОфициальная Хроника

Наши РЕПЕТИЦИИ (С.Оси)

Подробнее...

12 января 2019

27-летие УНХК и встреча Старого Нового года!

Подробнее...

12 января 2019

Лучшим авторам Сайта -
"Очень Почётная ГРАМОТА!"

Подробнее...

17 ноября 2018

Кто сказал,
что мы уже были
в Рязани?

Подробнее...

10 октября 2018

На спектакле театра "Ромэн" "Здравствуй, Пушкин!"

Подробнее...

УСТАВ РОО "Культурно-просветительский центр украинцев в г.Москве"
(РОО КПЦУМ).

Скачать...

НКЦУ. "Проект ДИАСПОРА"
(2017-2018 гг.)

Скачать...

Официальная Хроника

УНХК на 10-м Всероссийском конкурсе "СМИротворец-2018".

Подробнее...

УНХК поздравляют!

Подробнее...

Делимся нашими
Новостями в Сети

Новости РОО "КПЦУМ"

ОУМ-РООУМ-КПЦУМ.

Музичні меридіани Р.Глієра

Подробнее...

Визитная карточка УНХК

Подробнее...

Набор в УНХК Москвы...

Слова, ноты украинских песен

страница РЕПЕРТУАР...

Памяти товарищей...

Письма на Сайт

Подробнее...

Маленький рассказ о большой любви.

(С.Осипова) Подробнее...

Герои среди нас.

(Л.Сильнягина) Подробнее...

75-летие снятия блокады Ленинграда.

(Л.Сильнягина) Подробнее...

Воспоминания капеллистов о родных, воевавших на войне.

Подробнее...

Самара, Тольятти
Село Ярополец, Волоколамск
Псков-Михайловское-Тригорское
Чебоксары (Башкирия) и
Йошкар-Ола (Марий Эл)
г.Тверь Москва - Липецк, Задонск
Москва - Саранск, Мордовия
Москва - Тула - Ясная Поляна Москва - Сочи - Лазаревское
Москва - Нижний Новгород - Городец Беларусь
Хорватия Латвия Литва
Прибалтика

Франция

Ницца
Австралия Париж Испания
На Фестивале в Оренбурге...

Италия

Германия

Биелла "ЕвропаФест"
Неаполь США, Канада
Фестиваль "Шалом, Израиль!"

Великобритания

Англия Уэльс
Шотландия Закарпатье

Украина

Киев Сумы
Ив.-Франковск Одесса Львов
Фестиваль.П.Муравского Полтава

Польша

Лешно Центральная Европа
Сандомир
Финляндия, Швеция Тверская обл., Селигер

Наши Друзья

Национальный Культурный центр Украины в Москве

Хоровая жизнь Москвы

Контакты

E-mail: kapelvita@mail.ru

Поделиться с другими

     

Приглашаем в Национальный культурный центр Украины
в Москве


П
р
и
г
л
а
ш
а
е
м

в

Н
К
Ц
У


12 марта 2019 года (вторник) в Национальном культурном центре Украины в Москве, состоится торжественный вечер и праздничный концерт, посвящённые 205-й годовщине со дня рождения выдающегося украинского поэта Тараса Григорьевича Шевченко (9.03.1814 - 10.03.1861).

Начало вечера:
19 час. 00 мин.
А
дрес:
ул. Арбат, дом 9, строение 1.
Станции метро:
"Арбатская", "Смоленская"

ПРИГЛАШАЕМ всех желающих!

Приходите, мы всегда рады гостям и вход всегда СВОБОДНЫЙ!

Украинский музыкальный салон в Москве


П
р
и
г
л
а
ш
а
е
м

в

Н
К
Ц
У


26 марта 2019 года (вторник) в Национальном культурном центре Украины в Москве, что на Старом Арбате, в рамках Проекта "Диаспора" пройдёт первый весенний мартовский выпуск Культурно-просветительской программы "Украинский музыкальный салон в Москве".

В преддверии весны зрителям будет представлена концертная программа "Тает снег, тает лед…", в которой принимают участие мастера искусств и художественные коллективы Москвы.

Начало вечера: 19 час. 00 мин.
А
дрес: ул. Арбат, дом 9, строение 1.
Станции метро: "Арбатская", "Смоленская"

ПРИГЛАШАЕМ друзей Салона и всех желающих!

Приходите, мы всегда рады гостям и вход всегда СВОБОДНЫЙ!

Следите за нашими Приглашениями!

Наши друзья приглашают


Следите за нашими Приглашениями!

Приглашает Украинская молодёжная гостиная


Следите за нашими Приглашениями!

День народження Тараса Григорьевича Шевченко - 205 лет!

Тарас Григорович Шевченко
9 березня 1814 — 10 березня 1861 — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч. Кобзар - національний герой і символ України

Рассказы о вечерах, прошедших в НКЦУ

Святковий концерт "Віншуємо Вас щастям, здоров'ям!"

18 січня 2019 року у Національному культурному центрі України в Москві, що на Старому Арбаті, в рамках Проекту "Діаспора" відбувся Святковий концерт "Віншуємо Вас щастям, здоров'ям!"

У яскравому, барвистому святковому поданні взяли участь Фольклорний ансамбль "Виноград" (пісні з рівненського Полісся України), худ. керівник колективу лаур. міжнародних конкурсів Сергій Востриков.

Театралізоване святочне дійство показала лаур. міжнародних конкурсів Українська народна хорова капела Москви, худ. керівник - засл. працівник культури України і Росії Вікторія Скопенко, хормейстер засл. діяч Московського музичного товариства Антоніна РОСТОВСЬКА, режисер вистави Надія БАШКАТОВА.

Духовні піснеспіви прозвучали у виконанні лаур. міжнародного конкурсу Польського вокального ансамблю "Баськи", худ. керівник Людмила БРИЖКО.

У святковому різдвяному концерті гості вечора почули чудові колядки та щедрівки, познайомитлись з народними обрядами і традиціїями саяткування Різдва Христового та інших зимових свят, побачили майстер-клас із традиційного українського танцю!

НКЦУ, Москва, 18 січня, 2019

НКЦУ, Москва, 18 січня, 2019

Урочистий вечір та святковий концерт до Дня Соборності України

22 січня 2019 року у Національному культурному центрі України у місті Москві відбувся урочистий вечір і святковий концерт з нагоди Дня Соборності України.

Офіційну частину вечора розпочали генеральний директор Центру Валерій Володимирович Юрченко та тимчасово повірений у справах України в Російській Федерації Василь Іванович Покотило.

Від імені української діаспори виступили доктор економічних наук, професор Іван Миколайович Дрогобицький та керівник Центру українських досліджень Інституту Європи Російської академії наук, кандидат історичних наук Віктор Іванович Мироненко.

Святковий концерт розпочався виступом учнів Української недільної школи ім. Павла Поповича - у виконанні Захара Шашка, Аксель Щербак та Георгія Бабаніна щиро прозвучали вірші про любов до рідної мови, а під теплі оплески залу соліст Гурту "Козачата" Микола Ніколенко проспівав пісню Є. Пасічника на слова П. Ребра "Гей, шуми, великий луже".

Відомий у культурному центрі ГАнсамбль народного танцю "Зоренька" під керівництвом Олени Новікової та Тетяни Пугачової порадував присутніх запальним українським танцем "Віночок", а незабаром і білоруським "Лучинки".

Поему Тараса Шевченка проникливо прочитала студентка Московського державного лінгвістичного університету, лаур. Всеросійського конкурсу на краще читання творів Тараса Шевченка серед дітей та молоді Дарина Галиченко.

І як не згадати слова Гімну культурному центру України поета Віталія Крикуненка:

"Щедротна скарбниця культури й мистецтва,
І зустрічей теплих, що кожен їм рад,
Наш Центр український - відкритий як серце -
Приходьте єднатись в свій Дім на Арбат!"

Усі, хто у цей визначний день прийшов до культурного центру мав можливість відчути гордість своєю причетністю до української культури. Вокальне мистецтво завжди особливо впливає на людей і у нашій святковій програмі взяли участь і талановиті молоді співаки, і вже добре знані як у Росії, так і в Україні артисти.

Музичним вітанням від заслуженої артистки України та Росії, солістки Великого театру Росії, одного з засновників Українського музичного салону Галини Черноби, яка свій величезний творчий досвід і високу професійну майстерність передає молодому поколінню вокалістів Академічного музичного училища при Московській державній консерваторії ім.П.І.Чайковського, прозвучали твори у виконанні її учениці, нині студентки консерваторії, лауреата міжнародних конкурсів, чеченки за походженням Айни Ісаєвої - "Ой, не світи місяченьку, не світи нікому"...

Засл. артист Росії, соліст Великого театру Росії Микола Нізієнко з майстернісю виконав жартівливу українську народну пісню в обробці Миколи Лисенка "Казав мені батько". Мелодії улюблених творів Марка Кропивницького "Соловейко" та "Маєва нічка" Анатолія Кос-Анатольського ніжно заспівані лауреатом міжнародних конкурсів, студенткою Інститут сучасного мистецтва Катериною Панченко відгукнулися у зачарованій залі своєю щирістю.

Особливої уваги заслуговують музиканти, які виконували у концерті партію фортепіано - лауреати міжнародних конкурсів Ольга Зимина та Евгенія Седишева виявили високий професіоналізм і талант концертмейстера.

Нещодавно у Національному центрі України у м.Москві відбувся вечір, присвячений 80-річчю всесвітньовідомого українського композитора Мирослава Скорика. Сьогодні його незабутня "Мелодія" зворушливо пролунала у натхненному виконанні лауреата міжнародних конкурсів, флейтистки Катерини Пащенко та піаніста Артема Ромоданова.

"Щира, світла, промениста
Хай усіх єднає пісня,
Хай лунає людям на добро!"

Домінантою фольклорного блоку концертної програми вечора став виступ Ансамблю "Рябіна-фолк" під керівництвом лаур. всеросійських і міжнародних конкурсів, старшого викладача Московського державного інституту музики імені Альфреда Шнітке Олександра Василенка. Неймовірно тепло сприйняли глядачі і мелодії улюблених пісень "Черемшина", "Києве мій" та пісню Виборного з опери "Наталка Полтавка" Миколи Лисенка "Ой, під вишнею, під черешнею" у виконанні самого Василенка під власний супровід.

Участь у концерті засл. діяча естрадного мистецтва України, засл. працівника культури РФ, почесного працівника культури Москви Володимира Праслова, подарувала можливість послухати у його виконанні відомі гуморески Павла Галазового та поезію Володимира Сосюри: "Любіть Україну, як сонце, любіть ..."

Фіналом і справжнім апофеозом єднання славетної сцени і великої зали Українського Дому на Арбаті став духовний гімн українців "Реве та стогне Дніпр широкий" та народної пісні "Наша дума, наша пісня" у виконанні лауреата всеукраїнських та міжнародних конкурсів Української народної хорової капели Москви під керівництвом засл. працівника культури Росії і України, засл. діяча Московського музичного товариства Вікторії Скопенко.

"З любов'ю і журбою наодинці,
Із невмирущим словом Кобзаря,
Ми, українці, - всюди українці,
Допоки світить нам одна зоря!"

Святковий концерт натхненно провели співробітники Національного культурного центру України у місті Москві - заступник генерального директора Лариса Бондарук та начальник Служби з питань культури та діаспори Вікторія Скопенко. У підготовці програми взяла участь режисер і ведуча Українського музичного салону, кінорежисер Віра Федорченко.

Вікторія Скопенко, НКЦУ, Москва, 22 січня, 2019

Велике спасибі Вадиму Кругляку за фотографії, НКЦУ, м.Москва, 22, січень, 2019

Проект "Диаспора"

Презентация Автономной некоммерческой организации "Украинский культурный центр"
г.Сургут, Ханты-Мансийский автономный округ (15 декабря 2018 гола)

Концерт Народного вокального ансамбля "Купава", художественный руководитель Олеся Пухальская

     Спасибо вам ещё раз огромное и от меня лично и от всего нашего коллектива, ведь так важно услышать себя со стороны, тогда лучше слышишь все недочёты, огрехи свои и работа над ошибками идёт плодотворнее.

     Мы тоже очень рады, что познакомились с вами. Все просто в восторге от вашего теплого приёма, внимания и заботы.

     От вашей Веры Андреевны мы вообще все без ума, такой светлый, чуткий и добрый человек, а сколько оптимизма и энергии, у нее есть чему поучиться и мы себе с удовольствием это возьмём на заметку.

     И горячий привет, и поклон Виктории Ивановне от всей Купавы!!!

Тёплые слова от руководителя Народного вокального ансамбля "Купава"
Олеси Пухальской и всего коллектива

Хочу поделиться впечатлениями от встречи
с ансамблем "Купава"

Фотографии концерта Народного вокального ансамбля "Купава", автор Вадим Кругляк

Замечательный живой коллектив!

С удовольствием слушала каждую песню ансамбля, причем забывала о том, что "Купава" из северного города Сургут.

Нельзя не заметить влюбленность ансамбля в украинскую песню, желание заниматься любимым делом и совершенствовать исполнение три раза в неделю.

Видна сплоченность коллектива, умение понимать друг друга без слов.

Новых песен, творческих успехов и встреч!

На сцене Национального культурного центра Украины в Москве Народный вокальный ансамбль "Купава",
художественный руководитель коллектива Олеся Пухальская

Оксана Кошель, НКЦУ, Москва, 15 декабря, 2018

Большое спасибо автору замечательных фотографий журналисту
Вадиму Кругляку, НКЦУ, г.Москва, 15, декабрь, 2018


Под впечатлением о прошедшем концерте

К нам в Москву приехал Народный вокальный ансамбль "Купава" под руководством Олеси Пухальской из г.Сургут, Ханты-Мансийского автономного округа. 15 декабря гости дали полновесный концерт в нашем Украинском культурном Центре, показали видеоролик о своей истории, жизни..

Понравилось - это не точное выражение. Восторг - вот это ближе к истине! На сцене - праздник, сочетание вокального хорового искусства с лёгкой непринужденной хореографией. На экране светится название: "...самодеятельный ансамбль...". Перевожу взгляд на сцену, там выступление, достойное самой высокой сценической площадки. Опять не верю своим глазам и ушам, смотрю на экран, но чёткие буквы "...самодеятельный..." никуда не исчезли. Молодцы сургутяне! Удивили приятно. Но это только начало. Далее - костюмы! Это свои дизайнерские разработки, бархат, ручная вышивка и т.д. Очень красиво, нарядно.

Вторая часть концерта - это эстрадное выступление. Зажигали от души и зажгли весь зал!

В конце вышла наша Капелла с цветами, приветствовала гостей песней. Не оплошали тоже! Два коллектива, объединённые любовью к украинской песне, дружно вместе пели.

Все закончилось вручением памятных подарков. До побачення!

А зрители продолжали аплодировать, воодушевившись общим радостным настроением.

А потом был тёплый дружеский фуршет. И вот тут ещё одно, уже третье по счёту удивление - это настоящая рыба муксун из настоящей реки Оби, угощение наших гостей!

Наша именинница Ольга Кочубей начала, как обычно, красиво, певуче: "Ой, чий то кiнь стоїть..", а подпевать стали все, показывая всю мощь своих голосов. Весело и хорошо было всем: и хозяевам и гостям! Расставались, напевая, надеясь на новые встречи. А может и на земле Ханты-Мансийского автономного округа...

С уважением, Света Оси, НКЦУ, Москва, 15 декабря, 2018

праздник и на сцене, и в зале

обмен впечатлениями, подарками и тёплыми словами благодарности

завершение концерта - поём вместе!

Света - автор фоторепортажа

в фойе Центра - фотографии на память

ночной Сургут

Большое спасибо Светлане за отличные фотографии, НКЦУ, г.Москва, 15, декабрь, 2018

Проект "Українське кіно"

К 100-летию Одесской киностудии

2 ноября 2018 года в Национальном культурном центре Украины в Москве в рамках Проекта "Украинское кино" прошёл вечер, посвящённый 100-летнему юбилею Одесской киностудии.

В красивом, небольшом, но очень светлом и уютном Шевченковском зале центра состоялась встреча с известным советским и российским кинооператором и кинорежиссёром, лауреатом Государственной премии СССР (1982 г., за операторскую работу в фильме «Приключения Электроника») Александром Николаевичем Полынником и актрисой Анной Владимировной Назарьевой, творческая жизнь которых много лет была связана с Одесской киностудией.

Состоялся интересный разговор о замечательном прошлом и сложном настоящем Киностудии, зрителя с удовольствием посмотрели лирическую музыкальную комедию "Приморский бульвар", снятую Александром Полынником на Одесской киностудии в 1988 году.

Вечер организовала и провела Вера Андреевна Федорченко, член Международного союза музыкальных деятелей, член Союза театральных деятелей РФ, кинорежиссёр, член Совета РОО "Культурно-просветительский центр украинцев в г.Москве".

Чудесная встреча, задушевный разговор

Дорогие мои капеллисты, спешу поделиться приятными впечатлениями о встрече, которая состоялась 2 ноября. Эту встречу с Александром Николаевичем Полынником и актрисой Анной Владимировной Назарьевой организовала и провела Вера Андреевна.

Получился задушевный, тёплый разговор об истории и, увы, безрадостном будущем Одесской киностудии. С нами рядом сидели такие простые, но очень умные и талантливые люди, которые совсем не равнодушно идут по жизни. У меня было ощущение уютной комнаты, что рядом горит камин, за окном лес, и вокруг нет вечно спешащей Москвы.

Беседа текла непринужденно, вспоминая прошлые фильмы, над которыми работал еще оператором Александр Полынников - это и "Городской романс", и "Д'Артаньян и три мушкетера". А как режиссёр он нам известен по таким фильмам, как "Берегите женщин", "Возвращение Мухтара" (первые серии) и др.

Александр Полынников живет в Москве, но у него есть и новый украинский паспорт. Человек, который не просто переживает за будущее остановившейся Одесской киностудии, но и имеет достаточно реальный бизнес-план выживания в такое непростое время.

С актрисой Анной Назарьевой в браке уже 30 лет. Они сами смеются, что никто такого не ожидал, ведь разница в возрасте 28 лет. Интересно, что обещание жениться в шутливой форме было с делано 15-летней девушке во время съемок фильма, т.е. когда ей исполнится 18 лет, тогда и поженимся. Свою жену Александр Николаевич снимал практически во всех своих фильмах.

Нам показали фильм "Приморский бульвар". А поскольку это был коллективный просмотр, то все с удовольствием делились своими знаниями улиц, зданий Одессы, узнавали молодых актеров - это и Александр Буйнов с пышной шевелюрой волос, Ольга Кабо, первое появление Юлии Рутберг и др.

От музыки и песен Вячеслава Добрынина, от одесского юмора повеяло нашей молодостью. В фильме танцы поставлены знаменитым хореографом-авангардистом Борисом Эйфманом тогда еще молодым, а сейчас признанным в мире хореографом номер один.

Мне не хватило только одного - одесского уникального говора. Я несколько лет в юности приезжала в Одессу и жила на даче у друзей в Каролино-Бугазе (Одесская область).

Если фильм "Берегите женщин" с песнями Юрия Антонова показывают по ТВ каждый год, то "Приморский бульвар" далеко не все видели. Конечно, жанр "музыкальной комедии" считается самым сложным. А вот Александр Николаевич говорит, что не боится трудностей, ему ближе смешное, весёлое, музыкальное.

Когда закончилась 1-я серия фильма, было уже 21 час. Но никто не хотел уходить...

Конечно, дома уже в первую очередь посмотрела 2-ю серию, с наслаждением!

Благодарю Веру Андреевну и Викторию Ивановну за организацию чудесной встречи-беседы, за возможность познакомиться ближе с историей Одесской киностудии.

С уважением, Света Оси, 2 ноября, 2018

В НКЦУ на Арбате торжественно отметили 27-летие независимости Украины!

22 августа 2018 года (среда) в Национальном культурном центре Украины в Москве, что на Старом Арбате, состоялся торжественный вечер и праздничный концерт, посвящённые 27-й годовщине Независимости Украины.

В праздничном концерте прозвучали песни в исполнении народного артистаУкраины Марьяна Гаденко.

В исполнении лауреата международных конкурсов Украинской народной хоровой капеллы Москвы, худ. руководитель и дирижёр, засл. работник культуры Украины и России, засл. деятель Московского музыкального общества Виктория Скопенко прозвучали украинские песни на слова Тараса Шевченко "Реве та стогне Дніпр широкий", "Наша дума" и "Чуєш, брате мій" ("Журавлi"), авторы Богдан Лепкий и Левко Лепкий.

З Днем Незалежності України!
Щастя і злагоди, добробуту і процвітання!

Летіть, летіть, нестримні журавлі,
Через усі держави і кордони,
Несіть привіт від рідної землі
Усім, хто в неї вірить безборонно.
Усім, хто зміг у серці зберегти
І землю ту, і мову ту єдину,
Хто крізь усі негоди і світи
В собі проніс любов до України!

З повагою і побажанням успіхів,
Вікторія Скопенко

В НКЦУ на Арбаті урочисто відзначили День Конституції України

розповідь

фотографії

27 червня 2018 року у чудовому Шевченківському залі Центра відбувся урочистий вечір, присвячений Дню Конституції України. З вітальними промовами на честь знаменної дати розпочали вечір генеральний директор НКЦУ у Москві Валерій Юрченко, Радник Посольства України в РФ Вадим Бондарчук, Голова Товариства української культури "Славутич" ім.П.Поповича, доктор економічних наук, проф. Іван Дрогобицький, канд. історичних наук, керівник Центру українських досліджень Інституту Європи РАН Віктор Мироненко.

Урочисту частину продовжив концерт, в якому виступили молоді, талановиті виконавці з Москви, представники українських діаспор, наші гості і, звичайно, Українська народна хорова капела Москви під керівництвом Вікторії Скопенко. Побажанням добра і радощів пролунала пісня "І в вас, і в нас", а коли Капелла заспівала "Реве та стогне Дніпр широкий", разом з нею співав увесь зал!

Вечір підготували і провели працівники Центру Лариса Бондарук і Вікторія Скопенко.

Велике спасибі за фотографії, надіслані на Сайт дорогою, шанованою Галиною Труновою, НКЦУ, м.Москва, червень, 2018

Проект "Діаспора"

Презентація Місцевої національно-культурної автономії "Українське товариство "Вербиченька"
з міста Нижньокамськ, Республіка Татарстан

розповідь

фотографії

Національний культурний центр України у м.Москві продовжує здійснювати проект "Діаспора", найбільш актуальною складовою частиною якого є творчі звіти - презентації українських національних-культурних організацій з різних регіонів Росії.

24 березня 2018 року у білій Шевченківській залі відбулася зустріч з Місцевою національно-культурною автономією "Українське товариство "Вербиченька" з міста Нижньокамська Республіки Татарстан.

Гостей привітав ген. директор Національного культурного центру України у м.Москві Валерій Володимирович Юрченко. Він підкреслив надзвичайно важливе значення підтримки Центром творчих зв'язків з регіональними українськими осередками і висловив надію на успішний подальший розвиток української громади Росії в цілому.

Літературно-музичну програму провів голова Організації Євген Савенко. Він присвятив її видатним українцям, чиє життя пов`язане з Татарстаном: Мітрополіт Веніамін, Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Оксана Петрусенко, Михайло Кірпонос.

Товариство "Вербиченька" впродовж багатьох років веде науково-дослідницьку діяльність з вивчення місьц проживання етнічних українців та їх історію. Яскравий слайд-фільм був підтвердженням колоритного цікавого творчого життя української громади Нижньокамська.

Заступник голови Товариства Людмила Найденко розповіла про освітні проекти, кропітку роботу з дітьми щодо вивчення української мови, народних традицій, обрядів та про Міжрегіональний конкурс: "Ми провели 10 березня 2018 року на базі Будинку дружби народів міста Нижнєкамська заключний етап VII Відкритого конкурсу на краще читання поетичних творів на честь Тараса Шевченка і Габдулли Тукая "Слово лунаюче, слово живе". Українське товариство "Вербиченька" проводить цей конкурс у рамках проекту "Торкаючись витоків, говоримо про високе". Проведені читання, вечори та лекції, присвячені вшануванню класиків української і татарської літератури. Конкурс у цьому році був присвячений 180-річчю викупу Тараса Шевченка з кріпацтва, і проводився у дні його пам'яті (9 березня 1814 року - день народження, 10 березня 1861 року - день смерті)".

Проект "Діаспора" НКЦУ здійснюється з метою об`єднання української громади Росії. Про це свідчить програма перебування товариства "Вербиченька", яке напередодні було в гостях у українців Підмосков'я, де їх родинно зустрічала Пушкінська районна громадська організація "Національно-культурне об'єднання "Криниця", яке очолює Тетяна Ключникова.

З теплотою зустріли у Шевченківській залі лауреатів Всеросійського конкурсу Національного культурного центру України у м. Москві на краще читання творів Тараса Шевчека серед дітей та молоді: Поліну Абрамову, Аліну Ахметзянову, Руслана Міргасімова. У їх виконанні пролунали вірші Шевченка і Тукая.

На зустріч з українцями Нижньокамська прийшла творча інтелігенція Москви. Концерт відкрила Українська народна хорова капела. Заслужена артистка РФ та України, с олістка Великого театру Росії Галина Черноба не раз була членом журі Конкурсу вокалістів ім.Оксани Петрусенко. Учениці доцента Музичного училища при Державній московській консерваторії ім.П.І.Чайковського Галини Йосифівни Черноби - Марія Ярошенко, Саіда Конджарія та Дарина Брусова виконали твори з репертуару Оксани Петрусенко, арії та романси російської, зарубіжної класики і твори українських композиторів минулого століття Б.Лятошинського, А.Кос-Анатольського.

У програмі прийняла участь дипломант Вокального конкурсу ім.Оксани Петрусенко у м.Нижньокамську, лауреат багатьох конкурсів Юліана Дуба. Партію фортепіано виконувала лаур. міжнародних конкурсів Ольга Зіміна.

На вечорі були присутніми нащадки видатного українця, уроженця Чернігівщини, який у 1934-39 роках був начальником Казанського війського училища, легендарного героя Великої Вітчизняної війни Михайла Кірпоноса.

Надзвичайно проникливо і натхненно заспівала улюблені українські народні пісні "Зоре моя вечірняя" та "Ніч яка місячна" гостя з Казані Тетяна Чекеєва.

Приємно, що творче єднання продемонстрували московські татари, які виступили з привітальною програмою від Татарського культурного центру. У виконанні Ансамблю татарскої пісні "МІРАС" - художній керівник Індіра Сагдієва, прозвучали мелодійні народні пісні.

У підготовці музичної програми творчої зустічі приймала участь режисер Українського музичного салону Віра Федорченко.

Фіналом став духовний гімн українців "Реве та стогне Дніпр широкий" у виконанні Капели разом із присутніми у залі глядачами.

Засл. працівник культури РФ та України, начальник служби з питань культури та діаспори Центру, голова РГО "Культурно-просвітникий центр українців у м. Москві" Вікторія Скопенко побажала українським гостям з Республіки Татарстану наснаги, подальших творчих успіхів, миру та злагоди.

В.Скопенко, В.Федорченко, НКЦУ, 24 березня, 2018

Всім, хто надіслав ці чудові фотографії величезне спасибі! Творчих успіхів, нових цікавих зустрічей і концертів!
Сайт УНХК Москви - mos-ukr-capella.ru, В.Лиходій. НКЦУ, м.Москва, 24 березня, 2018

Святковий концерт до Дня народження Тараса Шевченка

14 березня, мабуть вперше за декілька останніх років, концертний зал Національного культурного центру України в Москві був повністю заповнений. А винуватцем цього зібрання став наш Велетень - Тарас Григорович Шевченко. Його 204-й День народження відсвяткували українська громада, представники посольства України у Москві та працівники Культурного центру. Відкрив Урочистий вечір директор НКЦУ Валерій Юрченко. Тимчасово повірений у справах України в РФ Руслан Німчинський у своєму виступі наголосив: "… Шевченко вважав, що лише та нація буде вільною, культурною та цивілізованою, яка знає, береже та примножує свої культурні надбання". Тому березень для Світового українства - це місяць Кобзаря.

Святкову програму зворушливо розпочала Українська народна хорова капела Москви Шевченківськими "Реве та стогне Дніпр широкий" та "Наша дума, наша пісня не вмре, не загине". Поезія Кобзаря в цей вечір звучала якось по- особливому: з любов'ю і шаною, з тугою за Батьківщиною. Лаурет міжнар. конкурсів Микола Вілянський словом Поета проник у серце кожного. Долучились до вшанування пам`яті Шевченка і учні Української школи ім.П.Поповича. Ніжно, і з розумінням творчості Кобзаря, діти представили літературно-музичну композицію "Сонце України".

А музичні твори у виконанні Миколи Склярова та Інни Зіменкової причарували. Та вечір на цьому не завершився, а продовжився приємним музичним сюрпризом - виступом народного артиста України Олега Дзюби.

Українські народні та популярні пісні змусили присутніх підспівувати і плакати, радіти і сумувати. Вечір завершився, завершився з надією на краще майбутнє України, зі сподіваннями на мир та спокій.

"Коло культурної дипломатії"

НКЦУ, м.Москва, 14 березня, 2018

Концерт хору "Елегія"

В один із святкових днів 11 березня 2018 року у Національному культурному центрі України на Арбаті відбулася чудова творча зустріч. Надзвичайна акустика концертних залів і фойє Центру завжди привертала увагу музикантів, особливо вокально-хорового жанру.

Так у минулу неділю купольно-аркова біла зала з мармуровим бюстом молодого романтичного Тараса Шевченка наповнилася натхненним співом Хору "Елегія". Любителі хорової музики, які прийшли послухати колектив під керівництвом почесного працівника культури м. Москви Марини Олексійової, із захопленням сприймали вітчизняну духовну музику Балакирева, Голованова, Шведова та зарубіжних композиторів Брамса, Грига, Лассо. Особливий відгук знайшла низка народних пісень в обробках Шостаковича, Шварца, Туманян, Куньєва. Дуже вдало була виконана складна партитура болгарської народної пісні в обробці Петера Льондева "Ерген дєда", улюблену мелодію пісні Тихона Хреннікова на слова Михайла Матусовського "Что так сердце растревожено?" хору піспівував увесь зал.

Колектив, створений у 1992 році, об'єднав біля 30 учасників, які в свій час були учнями Дитячої музичної хорової школи "Весна" імені О.С.Пономарьова. Твір Ричарда Роджера "Едельвейс" з мюзіклу "Звуки музики" на слова Оскара Хаммерстайна II як присвята пам'яті вчителя, видатного хормейстера Олександра Пономарьова було виконано з особливим глибоким почуттям.

Людей самих різних професій приваблює цікаве внутрішнє життя колективу, захоплюючі репетиції, можливість спілкування з музикою в колі друзів і однодумців. Хор є лауреатом численних російських та міжнародних конкурсів.

Керівник та диригент Марина Олексійова випускниця школи "Весна" професіну освіту отримала в Московському музичному училищі імені Іполітова-Іванова та Нижегородській державній консерваторії імені М.І.Глінки. Вона має звання "Кращий хормейстер".

Великим подарунком для Центру стало віртуозне виконня відомої в усьому світі української народної пісні в обробці Миколи Леонтовича "Щедрик". У колектива є намір розширювати свій репертуар і на майбутнє включати твори українських композиторів.

Щиро бажаємо хору "Елегія" творчої наснаги і подальших успіхів.

В.Скопенко, НКЦУ, 11 березня, 2018

Проект "Дети в Национальном культурном центре Украины в Москве"

3 ноября 2017 года в рамках Проекта "Дети в Национальном культурном центре Украины в Москве" в Молодёжной гостиной НКЦУ состоялся Концерт участников VII Международного конкурса юных пианистов им. А.Д.Артоболевской.

Анна Даниловна Артоболевская (1905-1988) - советская пианистка, преподаватель МГК им.П.И.Чайковского, преподаватель ЦМШ, одна из ключевых фигур методики образования советской фортепианной школы, заслуженный учитель РСФСР.

Девичья фамилия - Карпека. Муж - учёный-зоолог, писатель Георгий Владимирович Артоболевский (1898-1943).

Родилась в Киеве 4 октября 1905 года. В 1924 году окончила Киевскую (класс В.В.Пухальского), в 1930 году - Ленинградскую (класс М.В.Юдиной консерватории. В 1930-е годы преподавала игру на фортепиано в ленинградских музыкальных школах и выступала с сольными концертами. В 1944-1953 годах преподавала на военном факультете при Московской консерватории (ныне Военная консерватория), а также в музыкальной школе-десятилетке имени Гнесиных.

Среди учеников Артоболевской - пианисты А.Любимов, А.Наседкин, Ю.Розум, Р.Тамаркина, Л.Тимофеева, композитор С.Слонимский. Известна как автор множества работ по методике обучения. Её учебное пособие "Первая встреча с музыкой" переиздавалось 6 раз.

Умерла 2 мая 1988 года в Москве., похоронена на Ваганьковском кладбище.

Память. В 1999 году создан Музыкальный фонд им.Артоболевской (учредитель и президент А.А.Наседкин, вице-президент Ю.А.Богданов), и учреждён один из престижных в России конкурс юных пианистов имени А.Д.Артоболевской. Московской ДМШ № 43 присвоено имя Артоболевской (1993 г.).

"VII Международный конкурс юных пианистов им.А.Д.Артоболевской" проходит с 1 по 10 ноября 2017 года в Москве в Московском государственном колледже музыкального исполнительства им.Фредерика Шопена (МГКМИ им.Ф.Шопена).

Источник: ВикипедиЯ. Свободная энциклопедия. https://ru.wikipedia.org/wiki/Артоболевская_Анна_Даниловна

"Щедрий вечір" - УНХК приглашает на ВЕЧОРНИЦІ

рассказ...

фотографии...

То коляда, то дух землі і пісня прадідів пречиста, що хлібом пахне на столі, горить у вишивках врочисто!

Святі Свята! Різдво Христове! Кожного року ми на них чекаємо, бо це як очищення. Співати колядки величезне задоволення - на щастя і на здоров'я! Найглибинніший пласт народної культури, який сягає вже понад два тисячоліття, несе в собі цілющу енергетику наших пращурів. Із покоління у покоління передавалася ця мудрість народна у дуалізмі релігійних вірувань і вірності народним традиціям та старовинним обрядам.

Вже кілька років Українська народна хорова капела з невтомною артистичною душею зустрічає Різдво не у Москві: у 2016 році - Білорусь, у 2017 - Республіка Мордовія. Але вже стало традицією між Старим-Новим Роком та Святими Водохрещами проводити у Національному культурному центрі України у м.Москві свято - "Колядки".

Концерт цього року, який відбувся 17 січня, мав назву "Щедрий вечір". І, справді, програма не знала меж - від релігійного сюжету з маленьким Ісусом "Свята ніч" та "Бог предвічний", Ангелом (Любава Метележко), пастушками (Настя Галицька, Галина Воронова), царями "Ідуть тріє царі" (Артур Татарченко, Віктор Вакула та Валерій Табачук) до традиційного народного свята в українськії хаті "Ой, дивна, дивна тая родина", де на столі господині (Тетяна Сафонова) "всього доволі" - смачних страв - кутьї, пампушок і сала, і того, що до сала..., а ще і подарунків колядникам. Різвяні коляди у виконанні капели "Нова радість стала", "На небі зірка", "Небо і земля нині торжествують" та лемківської "Ой, зайшли, зайшли з неба ангели" чергувалися з новорічним віншуванням "Старий рік минає, новий наступає". І весела народна пісня "Грають, співають українські села" перейшла у запальний дівочий танок.

Щирі поздоровлення, вірші та слова привітання до всіх присутніх артистично та емоційно донесли Ольга Кочубей і Світлана Самаріна, Людмила Григорьєва та Світлана Шишеморова, Оксана Кошель і Марина Галицька, Людмила Говорова та Світлана Лебедева. Дзвінким голос солістки капели Зинаїди Ярош, яка заспівала улюблену щедрівку " Ой, сивая та і зозуленька" завжди є камертоном будь якого концерту.

Світ і радість принесла собою нова у репертуарі Капели коляда "Христос ся роджає", яку виконав жіночий ансамбль: "То ж славім, славім, славім його!"!

"Сію, вію, посіваю, з Новим Роком поздоровляю!" Який же Новий рік без іскрометних народних ігр та чудернацьких перевдягань. "І добра, і вродлива, та ще й працьовита" наша Маланка у виконанні актора Театру "Еней", учасника Капели Василя Золотухіна. Цю сценку розіграли Оксана Кошиль, Марина Галицька, Галина Воронова та Олена Кузьміна.

Раптово у залі з'явився стрімкий кінь (Артем Алилуєв-Пономарьов), який галопом привіз циганську кібітку з ворожкою - циганкою (Лариса Білан) та її красенем-сином (Сергій Вахрушев) до самої сцени. Зал наповнився музикою циганських мотивів та іскрометних танців. А веселі казкові персонажі з улюбленого в усьому світі мультфільму "Жил был пёс" Вовк і Пес залюбки пригощали глядачів цукерками.

А вже як "росходилася та розвеселилася" наша Коза (Любомира Колодезна). "Де коза ходить, там жито родить" - співали українці і вірили, що так воно і буде. Та ж поганий у Кози характер - впала, нежива стала, лікар-"дохтор" (Михайло Мигович) не зміг її "вилікувати", а як почула, що Господар (Анатолій Іщенко) чарку горілки несе - підскочила, випила, та й знову понеслася по всій сцені та залі...

Чудова казкова мелодія сучасної естрадної пісні "Різдво, Різдво" у ліричному виконанні Олени Кузьміної завершила концертну програму вечора.

Режисер Надія Башкатова - знавець народних традицій і обрядів, дрогобичанка створила змістовну музично-літературну композицію, в якій з артистизмом проявили себе капелісти та актори Театру "Еней" і подарували глядачеві яскраве різдвяне свято.

Були поздоровлення і дарунки! Ми щасливі, що у цей святковий вечір з нами були гості з Білорусі Галина Миколаївна Безбородко, директор етнографічного музею "Українська мазанка", та фотохудожник Микола Михайлович Лінник. Колядою "Косив Василько сіно" Вікторія Кулик поздоровила вельмишановного лікаря нашої української громади Москви, академіка Василя Антоніва із Ювілеєм, Український молодіжний клуб Москви щедрівкою "Щедрий вечір" у виконанні Ярослава Копельчука поздоровив і Капелу з 25-річчям, який уже настав і продовжується!

Поздоровляємо Вас з Святами Святими, Богоявленням Святим, щоб Вам Бог дав дочекати і щасливо провести до Нового Року,
від Нового року до Воскресіння, від Воскресіння до Вознесення, від Вознесення до Святого Духа,
від Святого Духа до ста літ поки Вам Пан Бог зазначив вік!

Вера Федорченко, Виктория Скопенко, Москва, НКЦУ, 17 января, 2017

"Щедрий вечір" починається...

"Свята ніч" та "Бог предвічний", диригент В.Скопенко

Ангел (Любава Метележко)

Галина Воронова

"Ідуть тріє царі" (Артур Татарченко, Віктор Вакула та Валерій Табачук)

дівочий ансамбль співає колядки

господиня (Тетяна Сафонова)

господар (Анатолій Іщенко)

Капела співає

Оксана Кошель

танок

Світлана Шишеморова

"Колядуймо, браття нині" - Н.Башкатова, В.Табачук, Н.Яременко

"Ой, сивая та і зозуленько", З.Ярош

Марина Галицька

"Павочка ходить", Н.Башкатова

"Щедрик"

 

кінь (Артем Алилуєв-Пономарьов), привіз циганську кібітку з ворожкою - циганкою (Лариса Білан) та її красенем-сином (Сергій Вахрушев). Зал наповнився музикою циганських мотивів та іскрометних танців. А веселі казкові персонажі з улюбленого в усьому світі мультфільму "Жил был пёс" Вовк і Пес залюбки пригощали глядачів цукерками.

 

який же Новий рік без іскрометних народних ігр та чудернацьких перевдягань. "І добра, і вродлива, та ще й працьовита" наша Маланка у виконанні актора Театру "Еней", учасника Капели В.Золотухіна. Цю сценку розіграли О.Кошиль, М.Галицька, Г.Воронова та О.Кузьміна.

коза - Л.Колодезна

Коза (Л.Колодезна), лікар-"дохтор" (М.Мигович) не зміг її "вилікувати", Господар (А.Іщенко) чарку горілки приніс - підскочила, випила, та й знову понеслася

звучать українсьі пісні, колядки, щедрівки

режисер Надія Башкатова

Вера Федорченко та Вікторія Скопенко вітають гостей з Білорусі- Галину Миколаївну Безбородко, директора етнографічного музею "Українська мазанка", та фотохудожника Миколу Михайловича Лінника

"Ой, чий то кінь стоїть", солістка Ольга Кочубей

колядою "Косив Василько сіно" Вікторія Кулик поздоровила вельмишановного лікаря нашої української громади Москви, академіка Василя Антоніва із Ювілеєм, Український молодіжний клуб Москви щедрівкою "Щедрий вечір" у виконанні Ярослава Копельчука поздоровив і Капелу з 25-річчям, який уже настав і продовжується!

пісня "Різдво, Різдво" у ліричному виконанні О.Кузьміної та усіх учасників вечора завершила концертну програму

Фотографии сделаны В.Лиходий, НКЦУ, 17 января 2017 г.

Дополнительный набор в Капеллу

Н
а
б
о
р

Украинская народная хоровая капелла Москвы объявляет набор в мужские партии - теноры, басы.
Художественный руководитель и дирижёр УНХК - заслуженный работник культуры Украины, заслуженный работник культуры России Виктория Скопенко.
Справки по телефонам:    8 - 495 - 737 -88 - 34       8 - 916 - 458 - 38 -0 1

Знаменательные даты 2017 - 2018

24 августа - День независимости Украины!

 

9 марта - цветы Кобзарю!

20
17
-
Д
а
т
ы

9 марта 2017 года на набережной Тараса Шевченко в день 203-летия со Дня рождения поэта состоялось возложение цветов к памятнику великого Кобзаря. В торжественной церемонии приняли участие представители Посольства Украины и общественности Москвы, цветы поэту принесли художественный руководитель Украинской народной хоровой капеллы Москвы В.Скопенко и кинорежиссер В.Федорченко.

Авторами памятника являются скульпторы Ю.Л.Синькевич, А.С.Фуженко и М.Я.Грицюк.
Монумент торжественно открыт 10 июня 1964 года.
После реставрации был возвращён на прежнее место 7 марта 2014 года.

Москва, 09.03.2017

К 250-летию со дня рождения Артемия Веделя


2
0
1
7
-
Д
а
т
ы

г
о
д
а

2
0
1
7
-
Д
а
т
ы

г
о
д
а

2
0
1
7
-
Д
а
т
ы

Ведель Артемий Лукьянович (ок.1767 - ок.1810), выдающийся композитор, сочинитель духовной музыки, певец (тенор) и скрипач.

Родился в Киеве примерно в 1767 году в мещанской семье. С детства имел замечательный голос. Поступил в академический хор, затем в Киевскую духовную академию. Учась в философском классе, стал регентом академического хора. Специального музыкального образования он не имел, - все постигал практически, и очень успешно: даже был в студенческом оркестре первым скрипачем-солистом.

Слава о чудесном теноре Веделя шла далеко за пределы Киева и московский генерал-губернатор Еропкин выписал его в Москву. По смерти последнего Ведель в 1794 году вернулся обратно в Киев.

Юный Турчанинов, который пел тогда в хоре генерала Леванидова, так вспоминает о своем первом знакомстве с Веделем: "Мы спели старинный концерт Рачинского "Возлюблю Тя, Господи", в котором есть соло тенору. И как Ведель запел, то генерал и все присутствовавшие восхищены были до небес. Я же забыл, где нахожусь, а только слушал и восхищался небесным пением Веделя. Леванидов пригласил его управлять хором, произвел в поручика, затем в капитана и сделал своим адъютантом. Хор быстро стал лучшим в Киеве.

В 1795 году Леванидова назначили в Харьков, и Ведель переехал туда. Турчанинов, бывший его любимым учеником и живший несколько лет с ним вместе, изображает его в своих мемуарах как человека высокорелигиозного, целомудренного, истинного постника и аскета в условиях мирской жизни. Состоя на военной службе, Ведель вел замкнутый и созерцательный образ жизни, избегал общества и развлечений. Дома занимался сочинением музыки, чтением и молитвой. Ежедневно ходил в церковь, часто причащался, не ел мяса, спал на грубом войлоке. Он старался скрывать свой образ жизни от товарищей, но Леванидов однажды подглядел, что делает Ведель в свободное время - он стоял на коленях перед иконами и пел.

В 1798 году Ведель уволился, бросил все аттестаты и чины, раздал имущество, вернулся в Киев и начал юродствовать. Его считали помешанным, но близко знавшие его люди (Турчанинов, прот. И. Леванда) были уверены, что юродство это - добровольно и сознательно. Вскоре он поступил послушником в Киево-Печерскую Лавру, продолжая и здесь вести себя странно. Композиции и в это время Ведель не оставлял.

Когда ожидали приезда в Киев великого князя Константина Павловича, митрополит Мефодий просил Веделя написать Кантату на встречу. Тот согласился, но вместо музыки принес конверт на имя императора Павла, а затем исчез из Киева. Записка, содержание которой осталось неизвестным, была передана царю. Веделя задержали в Ахтырке, переправили в Киев, и по высочайшему повелению заключили в Инвалидный (сумасшедший) дом с тем, чтобы его содержали "пристойным образом, но не давали ему ни пера, ни бумаги, ни чернил." Ведель говорил посетившему его Турчанинову, что он рад, достиг цели и ничего уж не хочет, ибо "получил сей дом от Господа". Многие, в т.ч. губернатор, заботились о нем и старались помочь материально, но он все раздавал бедным и солдатам. Когда Турчанинов пришел по поручению губернатора спросить, не желает ли он ходатайствовать перед императором Павлом об освобождении из Инвалидного дома, Ведель вдруг стал убегать от него, а когда тот догнал, неожиданно закричал: "Ура! Александр на троне!" Через несколько дней дошло известие, что это так... Турчанинов вспоминал: "Это еще более укрепило меня и о. И. Леванду, что он юродствует добровольно".

По некоторым источникам, Ведель умер в 1806 году в Инвалидном доме, но по Турчанинову (что более заслуживает доверия) - в 1810 году, в родительском доме, куда переехал за несколько дней до смерти, в садике, стоя на молитве. Погребение было весьма многолюдным и торжественным. Однако, спустя четверть века, Турчанинов, бывший проездом в Киеве, уже не смог отыскать его могилу.

Музыка Веделя отличается, при полном подчинении господствовавшему тогда "итальянскому" стилю, большой искренностью, вниманием к молитвенному тексту и возвышенной сентиментальностью. Несмотря на запреты и очень долго полное отсутствие публикаций, некоторые сочинения (прежде всего, "Покаяния") стали едва ли не обязательной частью репертуара многих церковных хоров и остаются таковыми поныне.

Бронзовая мемориальная доска установлена на фасаде Староакадемического корпуса Киево-Могилянской академии, где в 1780-1787 гг. учился Артемий Ведель. Открыта в июле 2008 года.

Источник: ДРЕВО - открытая православная энциклопедия. http://drevo-info.ru/articles/191.html

К 175-летию со дня рождения выдающегося украинского композитора Николая Лысенко


2
0
1
7
-
Д
а
т
ы

г
о
д
а

2
0
1
7
-
Д
а
т
ы

г
о
д
а

2
0
1
7

Лысенко Николай Витальевич (10 (22 нов.стиль) марта 1842, село Гриньки, Кременчугский уезд, Полтавская губерния, Малороссия (ныне Глобинский район Полтавская область, Украина) — 24 октября (6 ноября нов.стиль) 1912, Киев, Малороссия, Российская империя), украинский композитор, пианист, дирижёр, педагог, собиратель песенного фольклора, основоположник национальной музыкальной школы и общественный деятель.

В 1864 году окончил университет в Киеве, в 1867—1869 годах прошёл курс Лейпцигской консерватории по классу фортепьяно и композиции; в 1874—1876 годах совершенствовался в Петербургской консерватории под руководством Н. А. Римского-Корсакова. Записывал и обрабатывал украинские народные песни, создавал хоровые коллективы, пропагандировал украинские народные песни. В 1904 году на средства прогрессивной общественности открыл в Киеве Музыкально-драматическую школу (с 1918 года — Высший музыкально-драматический институт его имени), где учились многие видные представители украинского искусства.

Как композитор был убеждённым последователем "Могучей кучки", претворял в своём творчестве реалистические принципы русской музыкальной школы на основе украинского фольклора. Создал около 20 произведений для музыкального театра, заложивших основу украинского оперного искусства, в том числе оперы — "Рождественская ночь" (2-я редакция 1882, Харьков), "Утопленница" (1885, Харьков, на сюжет "Майской ночи" Н.В.Гоголя); оперетту "Черноморцы" (1872). Огромную популярность приобрела его опера "Наталка Полтавка" (1889, Одесса, по И.П.Котляревскому), построенная на обработках народных песен. Вершина оперного творчества Лысенко — героико-романтическая опера "Тарас Бульба" (1890, поставлена 1924, Харьков, по одноимённой повести Н.В.Гоголя). Беспощадной сатирой на царское самодержавие явилась опера "Энеида" (1911, Киев, по И.П.Котляревскому).

Творчество Николая Лысенко протекало в различных жанрах. Автор цикла "Музыка к "Кобзарю" Т.Г.Шевченко; многих романсов и песен на слова И. Франко, Л.Украинки, А.Олеся, М.Старицкого, Г.Гейне, А.Мицкевича, обработок народных песен, камерно-инструментальных произведений и исследований, посвященных украинской народной музыке. В последние годы жизни Николай Витальевич пишет ряд произведений из области духовной музыки, продолживших, основанный им ещё в конце XIX века "Херувимской" цикл: "Пречистая Дева, мать русского края" (1909), "Камо пойду от лица Твоего, Господи" (1909), "Дева днесь Пресущественного раждает", "Крестным древом"; в 1910 году на текст Тараса Шевченко был написан "Давидов псалом".

Наряду с композиторским творчеством всю жизнь занимался общественной деятельностью. Был активистом киевской "Громады", инициатором создания Украинского клуба. За "антигосударственную" работу до последних дней находился под надзором полиции.

Николай Лысенко умер 6 ноября 1912 года, внезапно от сердечного приступа. Проститься с композитором пришли тысячи людей, прибывшие со всех регионов Украины. Отпевали Лысенко во Владимирском соборе. Хор, шедший впереди траурной процессии, составлял 1200 человек, пение его было слышно даже в центре Киева. Николай Витальевич Лысенко похоронен в Киеве на Байковом кладбище.

Источник: Большая советская энциклопедия. http://www.c-cafe.ru/days/bio/31/014_31.php

Вечер памяти Ивана Семёновича Козловского


2
0
1
7
-
Д
а
т
ы

г
о
д
а

2
0
1
7
-
Д
а
т
ы

г
о
д
а

2
0
1
7

-
Д
а
т
ы

г
о
д
а

2
0
1
7

-
Д
а
т
ы

г
о
д
а

2
0
1
7

21 декабря 2016 года, в Национальном культурном центре Украины в Москве, что на Старом Арбате, в рамках проекта "Золотые голоса Украины" состоялся вечер памяти выдающегося оперного и камерного певца, режиссера, народного артиста СССР Ивана Семеновича Козловского (1900-1993).

В прекрасном концертном зале гостям Национального Культурного Центра Украины приняли участие мастера искусств города Москвы.


Иван Семёнович Козловский (11 (24) марта 1900, село Марьяновка, Васильковский уезд, Киевская губерния, Российская империя - 21 декабря 1993, Москва) - советский оперный и камерный певец (тенор), режиссёр. Народный артист СССР (1940). Герой Социалистического Труда (1980). Лауреат двух Сталинских премий первой степени.

Иван Семенович Козловский - певец, поразительно владеющий голосом, человек-эпоха, озорник, национальное достояние. Его жизнь - это не только образец служения своему таланту, но и пример умения жить со всей полнотой, с удовольствием. Однако его история - это не вечный праздник, много трудностей и невзгод пришлось ему испытать, однако с ним всегда была Музыка, и это было счастьем.

24 марта 1900 года в простой крестьянской семье в селе Марьяновка Киевской губернии (Малороссия, Россйская империя) родился мальчик Ваня. Ничто не предвещало большого будущего малышу, но судьба и упорный труд помогли ему в жизни достичь больших высот. Семен Козловский превосходно пел, играл на гармони, именно от него в детстве Иван услышал народные песни, в которые влюбился на всю жизнь.

Мальчик с раннего детства проявлял музыкальную одаренность, у него был абсолютный слух и природный, красивый голос. В монастыре Ваня пел в хоре, где получил первые навыки владения голосом. Пели ученики в Софийском соборе, под руководством талантливого музыканта Я.Калишевского, который стал первым наставником Козловского.

Семья к этому времени перебирается в Киев, где будущий знаменитый тенор поет еще и в хоре Народного дома. Судьба помогла Козловскому не только проявить талант, но и найти ему применение. Уже с ранних лет он зарабатывал на жизнь своим голосом. Вскоре Иван становится солистом Киевского Большого академического хора, которым руководил композитор А. Кошиц. Именно он не только работал над постановкой голоса Козловского, но и настоял на том, что ему необходимо учиться.

В 1917 году Иван поступает в Музыкально-драматический институт в Киеве, на вокальное отделение. В 1920 году он с отличием оканчивает институт, но вместо того, чтобы начать трудиться по профессии, он отправляется в армию.

В стране идет Гражданская война, и Иван Козловский отправляется добровольцем в Красную Армию. Но в Украине уже установилась Советская власть, военные действия окончены, и на действующий фронт певец не попадает. Его направляют в стрелковую роту в Полтаве, начальство позволяет Ивану совмещать службу с певческой деятельностью. И он днем ведет жизнь солдата, а по вечерам поет в Полтавском музыкально-драматическом театре. Эта работа формирует Козловского как оперного певца, ему довелось спеть почти весь классический репертуар в театре. В 1924 году он приходит на работу в Харьковский оперный театр, где блестяще дебютирует в "Фаусте". Очень быстро Козловский становится ведущим солистом театра. Через год его приглашают в Ленинград, в Мариинский театр, но уезжает в Свердловск петь в местном оперном театре.

Однако уже через год Иван Козловский предпринимает попытку покорения Москвы. В 1926 году он поет партию Альфреда в "Травиате" в филиале Большого театра и сразу обращает на себя внимание многих деятелей искусств. Дирижер спектакля М.М.Ипполитов-Иванов сразу отмечает, что этого певца ждет большое будущее. Так Иван Козловский приходит в главный театр страны, где проработает 29 лет.

Сразу после дебюта о Козловском заговорили в музыкальном мире Москвы, специалисты и поклонники отмечали его виртуозное звукоизвлечение, эластичность голоса, яркую индивидуальность.

В годы Второй мировой войны Козловский вместе с театром был эвакуирован в Куйбышев, но не мог оставаться в стороне от общей борьбы и довольно часто выезжал с музыкальными бригадами на фронт, выступал в госпиталях, участвовал в сборе средств в Фонд обороны страны.

Всего в Большом театре Козловский исполнил около 50 ролей, каждая из которых оставила заметный след в музыкальном отечественном искусстве. В 1954 году Иван Козловский, находясь на пике своей популярности и формы, уходит из Большого театра. О причинах такого решения он никогда не говорил.

За свою жизнь Козловский исполнил немало оперных ролей, в которых он блистательно демонстрировал красоту своего необыкновенного голоса. Но к наиболее удачным партиям специалисты и поклонники относят: роль Юродивого, его воплощение этого образа до сих пор считается эталонным и непревзойденным; Ленский в исполнении Ивана Семеновича также стал классическим образцом для всех последующих поколений певцов.

Иван Козловский, песни для которого всегда составляли важную часть репертуара, начиная со времен службы в армии, не оставляет концертной деятельности. Он очень любил народные, особенно украинские песни, создавал целые фольклорные программы.

Ещё одна грань его творчества - это исполнение романсов. Лиричный голос певца идеально подходил для исполнения проникновенных произведений о любви и страданиях. Безусловно, один из лучших исполнителей романсов 20-го века - это Иван Козловский. Романс "Я встретил Вас…" стал настоящим хитом всех времен. В его репертуаре были такие классические произведения, как "Я помню чудное мгновенье", "Не пробуждай воспоминаний", "В крови горит огонь желанья", "Гори, гори, моя звезда" и многие другие знаменитые романсы.

Иван Семенович Козловский, попробовавший себя в роли режиссера в ансамбле оперы СССР, где поставил за три года около 10 спектаклей, не оставляет этой деятельности и в последующие годы. Его приглашают для создания оперных спектаклей в разные города страны, больше всего он сотрудничал с родной Украиной.

Козловский, певец-эпоха, за свою жизнь получил немало наград, он получил две Сталинские премии за вклад в искусство и за роль Юродивого. Козловский стал засл. артистом РСФСР в 37 лет, уже через три года получил звание народного артиста СССР. Он имел пять орденов Ленина, орден "Знак почета", множество медалей. В 1980 году он стал Героем Социалистического Труда. В 1993-м присвоено звание народного артиста Украины. Но главная награда, конечно, - это любовь миллионов слушателей, у него была огромная армия поклонниц, которые следовали за ним повсюду и одаривали его подарками.

Козловский прожил длинную и яркую жизнь и скончался 21 декабря 1993 года. Похоронен на Новодевичьем кладбище.

Архив новостей

О  нас пишут