Если изображения не видно, обновите страницу
      Я Н В А Р Ь      Поздравляем с Днём Рождения замечательных участников Капеллы - Юрия Толченкина, Дмитрия Чижика, Анатолия Луцака, Анну Александрову, Анатолия Романюка, Аллу Устинову, Михаила Пекшева, Валентина Ткаченко, Татьяну Тютрюмову, Татьяну Сафонову, Светлану Шишеморову!!! Здоровья и благополучия!   С І Ч Е Н Ь          

Сообщения для УНХК

ЯНВАРЬ - репетиции.

Подробнее...

Официальная Хроника

УНХК на 10-м Всероссийском конкурсе "СМИротворец-2018".

Подробнее...

ПриглашаеМ

22 января, вторник, 19.00

НКЦУ. Ко Дню соборности Украины. Совместно с Посольством Украины в РФ. Торжественный вечер и концерт.
Вход СВОБОДНЫЙ

Приглашаем в Салон

29 января, вторник, 19.00

НКЦУ. Украинский музыкальный салон
"Січень-Новорічень!"

Подробнее...

Рассказы о Салонах

О Салоне 25.12.18.

Подробнее...

Украинский

Музыкальный

Салон в Москве

Афиша, история...

...СостоялосЬ...

4-8 января 2019

Рождество на волжских берегах! (Самара, Тольятти)

Подробнее...

15 декабря 2018

Концерт Народного вокального ансамбля "Купава"
рук. О.Пухальская (г.Сургут).

Наши впечатления и Тёплые слова от "Купавы"...

13 октября 2018

И снова в дорогу, Подмосковье, село Ярополец...

Подробнее...

29-30 сентября 2018

Капелла поехала к Пушкину, на Псковщину. (С.Осипова).

Подробнее...

НеОфициальная Хроника

12 января 2019

27-летие УНХК и встреча Старого Нового года!

Подробнее...

12 января 2019

Лучшим авторам Сайта - "Очень Почётная ГРАМОТА!"

Подробнее...

декабрь 2018

Стройка
ВЕКА!

Подробнее...

17 ноября 2018

Кто сказал,
что мы уже были
в Рязани?

Подробнее...

УСТАВ РОО "Культурно-просветительский центр украинцев в г.Москве"
(РОО КПЦУМ).

Скачать...

НКЦУ. "Проект ДИАСПОРА"
(2017-2018 гг.)

Скачать...

Нас поздравляют с 2019!

Подробнее...

Делимся нашими
Новостями в Сети

Новости РОО "КПЦУМ"

"Украинцы Москвы" ОУМ-РООУМ-КПЦУМ.

Подробнее...

Вечер, посвящёныый 100-
летию Одесской киностудии.

Подробнее...

Визитная карточка УНХК

Подробнее...

Набор в УНХК Москвы...

Слова, ноты украинских песен

страница РЕПЕРТУАР...

Памяти товарищей...

Письма на Сайт

Подробнее...

22 июня 1941 - 9 мая 1945

6.12.2018 - 100-летие легендарной лётчицы, Героя Советского Союза
Ларисы Литвиновой (Розановой)

Подробнее...

На Сайт "Герои страны"

Воспоминания капеллистов о родных, воевавших на войне

Подробнее...

Стихи поэтов, павших на войне

Подробнее...

Село Ярополец, Волоколамск
Псков-Михайловское-Тригорское
Чебоксары (Башкирия) и
Йошкар-Ола (Марий Эл)
г.Тверь Москва - Липецк, Задонск
Москва - Саранск, Мордовия
Москва - Тула - Ясная Поляна Москва - Сочи - Лазаревское
Москва - Нижний Новгород - Городец Беларусь
Хорватия Латвия Литва
Прибалтика

Франция

Ницца
Австралия Париж Испания
На Фестивале в Оренбурге...

Италия

Германия

Биелла "ЕвропаФест"
Неаполь США, Канада
Фестиваль "Шалом, Израиль!"

Великобритания

Англия Уэльс
Шотландия Закарпатье

Украина

Киев Сумы
Ив.-Франковск Одесса Львов
Фестиваль.П.Муравского Полтава

Польша

Лешно Центральная Европа
Сандомир
Финляндия, Швеция Тверская обл., Селигер

Наши Друзья

Национальный Культурный центр Украины в Москве

Хоровая жизнь Москвы

Контакты

E-mail: kapelvita@mail.ru

На Репертуар

Лепкий Богдан Сильвестрович (9 ноября 1872 — 21 июля 1941) - украинский писатель. Произведения классика украинской литературы - поэта Богдана Лепкого проникнуты элегическим настроением. Отдельно изданы сборники рассказов: "З життя" (1898); "Щаслива година" (1901); "Нова збiрка" (1903); "По дорозi життя" (1905); "Кара" (1905); "Село" (1909); сборники стихотворений: "Стрiчки" (1901); "Листки падуть" (1902); "Осiнь" (1902); "Над рiкою" (1905); "З глубин душi" (1905); "Поезiє, розрадо одинока" (1908). Лепкому принадлежит также "Начерк исторiї украiнскої лiтератури" (Коломыя, 1902, т. I).

Родина Богдана Лепкого — Подолье благословенний край на Украине, а могила выдающегося украинского поэта, профессора Ягеллонского университета Богдана Лепкого находится на Роковицком кладбище в Кракове (Польша), где он прожил последние годы

Богдан Лепкий — видатне явище в українській літературі, постать першорядної ваги і непересічного таланту. Батьківщина Богдана Лепкого — Поділля, край благословенний, щедрий, овіяний легендами. А уособлювало це Поділля мальовниче село Крегулець, розташоване між містечками Гусятином і Копичинцями. Тут народився він 9 листопада 1872р. в родині сільського священика Сильвестра Лепкого.

Богдан Лепкий належав до прогресивного кола діячів української культури, гостро усвідомлював соціальні й національні проблеми українського народу, Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, публіцист і критик, педагог, збирач народної творчості і її популяризатор - він вніс вагомий вклад у розвиток усіх цих галузей української культури. Для ознайомлення зарубіжного читача з українською літературою Богдан Лепкий перекладає і видає твори Т.Шевченка, І .Франка, Ю.Федьковича, М.Коцюбинського польською та німецькою мовами. Перекладає також класиків світової літератури - Гейне, Гоголя, Конопніцької, Короленка, Лермонтова, Пушкіна, Шеллі - рідною мовою. За кількістю написаного Б.Лепкий поступається в українській літературі тільки І.Франкові. Загалом його творча спадщина – понад 80 власних книг.

Як художник Б.Лепкий залишив автопортрети, портрети дружини, дітей, сестри; А.Чайковського, І.Богуна, та інших письменників; ілюстрації до народних пісень, казок, творів Т.Шевченка та інших українських авторів.

Письменник багато років прожив на чужині, але ніколи не поривав з рідним краєм, все життя проніс у своєму серці велику і ніжну любов до рідного народу, його історії і культури. Ще з дитячих років йому боліло народне горе. Сьогодні українському письменникові Богданові Лепкому знову повертається його чесне ім’я, а українській літературі – його твори, повертаються після довгого і несправедливого замовчування; навіть знана по всіх усюдах, де живуть українці його пісня “Чуєш, брате мій”, що постала до його вірша “Журавлі”, публікувалася без імені автора, як народна.

Лепкий Лев Сильвестрович (15 июля 1888, Поручин, теперь Бережанский район Тернопольськой области, Украина — 28 октября 1971, Трентон, вблизи Нью-Йорка, США) — украинский поэт и прозаик (литературные псевдонимы: Леле, Оровець, Льоньо, Швунг, Зиз). Навчаючись у Бережанській гімназії та під час університетських студій у Львові, Левко Лепкий поринає у вир громадського і культурного життя, організовує театральні гуртки молоді, виступає з хорами в селах і містечках Галичини. Разом з друзями Левко організував Січові організації на Бережанщині, Бориславщині.

З початком Першої світової війни він стає одним з перших організаторів Легіону Українських Січових Стрільців. У боях за Україну, за її державність він став літописцем стрілецької слави. Завдяки йому та його побратимам Роману Купчинському, Михайлу Гайворонському, Юрію Шкрумеляку, Антону Лотоцькому ми сьогодні маємо правдиву історію УСС — описи боїв, світлини, картини, романтичну стрілецьку поезію та вічно нев'янучі і невмирущі стрілецькі пісні. Після закінчення війни Левко Лепкий активно займався літературною, редакторською роботою.

З початком Другої світової війни він назавжди прощається з рідною Україною, виїжджає спочатку до Кракова, а згодом і до Сполучених Штатів.

Літературна спадщина Лева Лепкого, зокрема твори стрілецького і міжвоєнного періодів, що були опубліковані раніше, а також взяті з рукописного архіву поета, зібрані у книзі "Лев Лепкий. Твори". Найбільше він відомий як автор широко популярних стрілецьких пісень, зокрема "Гей, видно село", "Бо війна війною", "Колись, дівчино мила", мелодією до знаменитих "Журавлів" його старшого брата, класика української літератури Богдана Лепкого.

Источники: http://www.rulex.ru/01120258.htm
http://dic.academic.ru/dic.nsf/biograf2/8014
Материалы из Википедии - свободной энциклопедии