Если изображения не видно, обновите страницу
1992                Поздравляем УНХК Москвы с 30-летием!                2022

Любовь и уважение к украинской песенной культуре, большая ответственность за её сохранение, развитие и популяризацию, чувство долга за совершенствование своего профессионального мастерства, взаимоподдержка и уважение друг к другу стало основой нашего хорового коллектива! Стало возможным настоящее сотворчество и созвучие!

30 лет назад, именно, 11 января, первый уникальный состав Капеллы ступил на сцену большого концертного зала МИСИС. Господь помог нам достойно исполнить небольшую,
но такую значимую программу - Рождественские колядки! Это событие стало знаковым!
Наша благодарность Владимиру Праслову за инициативу создания в Москве украинского хора!

Спустя 30 лет мы можем гордиться нашим родным коллективом, который за эти годы приобрел популярность
не только в Москве, в разных регионах России, а и во многих зарубежных странах!

Мы не перестаем работать над шлифовкой вокально-хоровых навыков, расширением репертуара, усовершенствованием и развитием своего творческого потенциала!

Мы Вместе, дорогие мои, стремимся к вершинам хорового искусства!
И, дай Бог, нам счастливого пути сейчас и в будущем!

Спасибо всем Фундаторам Капеллы и новым ее членам за бескорыстное служение
нашему общему благородному делу!

Спасибо всем капеллистам, Дорогой Антонине Евгеньевне, всем-всем!

С огромным к Вам уважением и любовью Ваша Виктория!

Юбилейая страница - ПОЗДРАВЛЕНИЯ!

      Я Н В А Р Ь  Поздравляем с Юбилеем - ветерана Капеллы, прекрасного человека, морского офицера-подводника, артиста, хориста, уважаемого, дорогого Анатолия Иосифовича Романюка и чудесную, яркую, талантливую артистку, хористку, солистку Светлану Шишеморову!!!  Поздравляем с Днём Рождения замечательных участников Капеллы - Юрия Толченкина, Дмитрия Чижика, Наталию Сосновскую, Татьяну Тютрюмову, Татьяну Сафонову!!! Здоровья и благополучия!  С І Ч Е Н Ь       

Сообщения для УНХК

ЯНВАРЬ - РЕПЕТИЦИИ

6 января 2022

Поздравляем
с Юбилеем
Анатолия Романюка!

Подробнее...

Поёт УНХК Москвы (видео)

НКЦУ в городе Москве

Приглашают Друзья

18 січня, вівторок, 19.00

НКЦУ. Шевченківська зала
Концерт "Святки". Фольклорний ансамбль "Виноград", керівник С.Востриков, УНХК Москви, керівник В.Скопенко

ЛАСКАВО ПРОСИМО!

Подробнее...

Приглашаем в Салон

25 січня, вівторок, 19.00

НКЦУ. Український музичний салон у Москві
Концерт "Музичні візерунки".

ЛАСКАВО ПРОСИМО!

Подробнее...

Рассказы о Салонах

Салон 28 вересня 2021

"Відкриття творчого сезону 2021-2022 рр." (В.Лиходий)

Подробнее...

"Сбылось! Сезон открыли" (Л.Сильнягина)

Подробнее...

Украинский
Музыкальный
Салон в Москве

Афиша, История...

СостоялосЬ

21 грудня 2021

Мистецький вечір "Національне вбрання. Історія, традиції, символіка".
Ведуча - Н.Башкатова

Подробнее....

7 грудня 2021

УНХК Москви"Ми родом з України" - вітаємо Ювілярів!

Подробнее...

УСТАВ РОО "Культурно-просветительский центр украинцев в г.Москве" (РОО КПЦУМ).

Скачать...

"Звіт 2020 року"

Скачать...

Юбилеи 2021 года!

2021

УНХК ПОЗДРАВЛЯЮТ!

Новости РОО "КПЦУМ"
в
Сети

25 декабря 2021

Отчётно-выборное собрание РОО КПЦУМ состоится 25 декабря 2021г. в 15.00 в конференц-зале (комн. 206) НКЦУ в Москве, ул.Арбат. д.9, стр.1.

Статья "ОУМ-РООУМ-КПЦУМ".

Официальная Хроника

НеОфициальная Хроника

Дмитрий Ромко "Воспоминания о Капелле"

Читать...

Иван

Волынский
"Лирические стихи"

Читать...

Визитная карточка УНХК

Набор в УНХК Москвы...

Слова, ноты песен

Памяти товарищей...

Памяти Анатолия Луцака
5.01.1947-7.04.2021

БЕССМЕРТНЫЙ ПОЛК
2020 - 2021

Рассказы о родных, воевавших на войне.

Наши Друзья

Национальный Культурный центр Украины в Москве

Хоровая жизнь Москвы

КонтактЫ 

e-mail:
kapelvita@mail.ru

На Репертуар

Лепкий Богдан Сильвестрович (9 ноября 1872 — 21 июля 1941) - украинский писатель. Произведения классика украинской литературы - поэта Богдана Лепкого проникнуты элегическим настроением. Отдельно изданы сборники рассказов: "З життя" (1898); "Щаслива година" (1901); "Нова збiрка" (1903); "По дорозi життя" (1905); "Кара" (1905); "Село" (1909); сборники стихотворений: "Стрiчки" (1901); "Листки падуть" (1902); "Осiнь" (1902); "Над рiкою" (1905); "З глубин душi" (1905); "Поезiє, розрадо одинока" (1908). Лепкому принадлежит также "Начерк исторiї украiнскої лiтератури" (Коломыя, 1902, т. I).

Родина Богдана Лепкого — Подолье благословенний край на Украине, а могила выдающегося украинского поэта, профессора Ягеллонского университета Богдана Лепкого находится на Роковицком кладбище в Кракове (Польша), где он прожил последние годы

Богдан Лепкий — видатне явище в українській літературі, постать першорядної ваги і непересічного таланту. Батьківщина Богдана Лепкого — Поділля, край благословенний, щедрий, овіяний легендами. А уособлювало це Поділля мальовниче село Крегулець, розташоване між містечками Гусятином і Копичинцями. Тут народився він 9 листопада 1872р. в родині сільського священика Сильвестра Лепкого.

Богдан Лепкий належав до прогресивного кола діячів української культури, гостро усвідомлював соціальні й національні проблеми українського народу, Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, публіцист і критик, педагог, збирач народної творчості і її популяризатор - він вніс вагомий вклад у розвиток усіх цих галузей української культури. Для ознайомлення зарубіжного читача з українською літературою Богдан Лепкий перекладає і видає твори Т.Шевченка, І .Франка, Ю.Федьковича, М.Коцюбинського польською та німецькою мовами. Перекладає також класиків світової літератури - Гейне, Гоголя, Конопніцької, Короленка, Лермонтова, Пушкіна, Шеллі - рідною мовою. За кількістю написаного Б.Лепкий поступається в українській літературі тільки І.Франкові. Загалом його творча спадщина – понад 80 власних книг.

Як художник Б.Лепкий залишив автопортрети, портрети дружини, дітей, сестри; А.Чайковського, І.Богуна, та інших письменників; ілюстрації до народних пісень, казок, творів Т.Шевченка та інших українських авторів.

Письменник багато років прожив на чужині, але ніколи не поривав з рідним краєм, все життя проніс у своєму серці велику і ніжну любов до рідного народу, його історії і культури. Ще з дитячих років йому боліло народне горе. Сьогодні українському письменникові Богданові Лепкому знову повертається його чесне ім’я, а українській літературі – його твори, повертаються після довгого і несправедливого замовчування; навіть знана по всіх усюдах, де живуть українці його пісня “Чуєш, брате мій”, що постала до його вірша “Журавлі”, публікувалася без імені автора, як народна.

Лепкий Лев Сильвестрович (15 июля 1888, Поручин, теперь Бережанский район Тернопольськой области, Украина — 28 октября 1971, Трентон, вблизи Нью-Йорка, США) — украинский поэт и прозаик (литературные псевдонимы: Леле, Оровець, Льоньо, Швунг, Зиз). Навчаючись у Бережанській гімназії та під час університетських студій у Львові, Левко Лепкий поринає у вир громадського і культурного життя, організовує театральні гуртки молоді, виступає з хорами в селах і містечках Галичини. Разом з друзями Левко організував Січові організації на Бережанщині, Бориславщині.

З початком Першої світової війни він стає одним з перших організаторів Легіону Українських Січових Стрільців. У боях за Україну, за її державність він став літописцем стрілецької слави. Завдяки йому та його побратимам Роману Купчинському, Михайлу Гайворонському, Юрію Шкрумеляку, Антону Лотоцькому ми сьогодні маємо правдиву історію УСС — описи боїв, світлини, картини, романтичну стрілецьку поезію та вічно нев'янучі і невмирущі стрілецькі пісні. Після закінчення війни Левко Лепкий активно займався літературною, редакторською роботою.

З початком Другої світової війни він назавжди прощається з рідною Україною, виїжджає спочатку до Кракова, а згодом і до Сполучених Штатів.

Літературна спадщина Лева Лепкого, зокрема твори стрілецького і міжвоєнного періодів, що були опубліковані раніше, а також взяті з рукописного архіву поета, зібрані у книзі "Лев Лепкий. Твори". Найбільше він відомий як автор широко популярних стрілецьких пісень, зокрема "Гей, видно село", "Бо війна війною", "Колись, дівчино мила", мелодією до знаменитих "Журавлів" його старшого брата, класика української літератури Богдана Лепкого.

Источники: http://www.rulex.ru/01120258.htm
http://dic.academic.ru/dic.nsf/biograf2/8014
Материалы из Википедии - свободной энциклопедии