Если изображения не видно, обновите страницу
И Ю Н Ь    Поздравляем с Юбилеями - уважаемого, яркого, талантливого хориста, солиста, артиста, чтеца, дорогого и любимого Геннадия Новосёлу и наших талантливых, уважаемых капеллисток Надежду Сироткину и Еву Кос!!!  Поздравляем с Днём Рождения замечательных участников Капеллы - Владимира Захарова, Любомиру Колодезную, Валентину Сухотину, Людмилу Скоромную, Наталью Хворостину, Надежду Башкатову, Михаила Локощенко, Нелли Давыдову, Татьяну Метелешко!!! Здоровья и благополучия!    Ч Е Р В Е НЬ

УСТАВ РОО "Культурно-просветительский центр украинцев в г.Москве" (РОО КПЦУМ).

Скачать...

Делимся нашими
Новостями в Сети

Новости РОО "КПЦУМ"

Стихи поэтов, погибших на ВОВ, они были молоды...

E-mail: kapelvita@mail.ru

Семён Степанович Гулак-Артемовский

На Репертуар

Семён Степанович Гулак-Артемовский (4 февраля 1813, хутор Гулаковщина, Черкасский уезд, Киевская губерния, Российская империя, ныне Городище, Черкасская область Украины - 5 апреля 1873, Москва, Российская империя, похоронен на Ваганьковском кладбище на участке 33) - украинский композитор, певец (бас-баритон), драматический артист, драматург. Автор первой украинской оперы" Запорожец за Дунаем".

Гулак-Артемовський народився в родині священика. Місце народження - хутір Гулаківщина, недалеко від містечка Городище колишнього Черкаського повіту.

Освіту Гулак-Артемовський отримав у Київському духовному училищі, а потім у Київській духовній семінарії. Там його вважали найкращим співаком, бо з дитинства він мав чарівний голос. За наказом київського митрополита юнака взяли до хору Софійського собору. А потім він співав у хорі Михайлівського Золотоверхого монастиря. Яскравий дитячий дискант поступово розвинувся у прекрасний оксамитовий баритон, і Гулак-Артемовський став солістом хору.

У 1838 році спів юнака почув відомий російський композитор М.І.Глінка, який на той час був капельмейстером Придворної співочої капели Петербурга та їздив по Україні у пошуках голосів. Глінка одразу забрав Гулака-Артемовського до Петербурга і став займатися з ним вокалом, готуючи до оперної сцени. Успіхи юного українця були разючі. М.Глінка, за активної участі композитора О.Даргомижського та мецената М.Волконського, 1839 році, організували в його користь кілька концертів, на зібрані кошти відправив вчитися за кордон. Побувавши в Парижі, С.Гулак-Артемовський поїхав до Італії, де після двох років навчання дебютував в 1841 році у флорентійській опері.

У 1842 р. повернувся до Петербурга, де протягом 22 років, до 1864 року, був солістом Імператорської російської опери в Петербурзі, а в 1864-1865 - Великого театру в Москві.

На московській сцені він дебютував в партії Руслана (опера "Руслан і Людмила" М.Глінки), роль якого підготував з самим автором. Саме в партії Руслана вперше виявився акторський талант Гулака-Артемовського. У творчому доробку співака було понад 50 оперних партій.

Як композитор, Гулак-Артемовський вперше заявив про себе у 1851 році, коли створив музику до водевіля "Картини степового життя циган" та вокально-хореографічний дивертисмент "Українське весілля". Від самого початку композиторської діяльності його музика була пройнята духом української народної пісенності, її колоритом та ладовою природою.

Найважливіше досягнення С.Гулака-Артемовського, як композитора, - опера "Запорожець за Дунаєм" - перша українська національна опера. Сюжет твору підказав композитору історик М.І.Костомаров, який взяв участь і у написанні лібретто. А в оформленні клавіру допомагала дружина Гулака-Артемовського Олександра Іванівна.

Прем'єра опери "Запорожець за Дунаєм" відбулася 26 квітня 1863 р. на сцені Маріїнського театру в Петербурзі. Наступного року була прем'єра у Великому театрі в Москві. Партію Карася виконував сам Гулак-Артемовський. На українській сцені оперу "Запорожець за Дунаєм" вперше поставив у 1884 p. M.Кропивницький, забезпечивши цьому твору довге сценічне життя.

Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема "Стоїть явір над водою" (присвячена Тарасові Шевченку, з яким автор дружив з 1838 року), "Спать мені не хочеться" та інші. До Києва Гулак-Артемовський приїжджав в 1843 році з метою відбору співаків і в 1850 році, коли гастролював з італійською оперною трупою.

Помер 5 квітня 1873 року в Москві, похований на Ваганьковському кладовищі на ділянці 33. На надмогильній колоні написано: "Композитор, співак, автор опери "Запорожець за Дунаєм".

У 1966 р. на батьківщині співака створено меморіальний музей, а у 1971 в Городищі встановлено пам'ятник Гулаку-Артемовському. У Києві на фасаді будинку по вулиці Набережно-Хрещатицькій, 31, де жив видатний співак та композитор, встановлено меморіальну дошку.

У 2013 році українська музична громадськість відзначила 200-річчя від дня народження Гулака-Артемовського та 150-річчя першої постановки опери "Запорожець за Дунаєм".

Источник: https://ru.wikipedia.org/wiki/Гулак-Артемовский_Семён_Степанович

http://ukrmusic.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=22&type=biogr