11. 01. 1992      УНХК Москвы    25

Перейти на юбилейную страницу...

"Моё признание в любви Капелле…" пишите на kapelvita@mail.ru

Если изображения не видно, обновите страницу
И Ю Н Ь    Поздравляем с Юбилеем  яркую, талантливую Наталью Хворостину (сопрано)!!!  Поздравляем с Днём Рождения замечательных участников Капеллы - Владимира Захарова, Любомиру Колодезную, Валентину Сухотину, Людмилу Скоромную, Надежду Башкатову, Еву Косс, Геннадия Новосёлу, Нелли Давыдову, Татьяну Метелешко!!! Здоровья и благополучия!     Ч Е Р В Е Н Ь

Сообщения для УНХК

Июнь - наши Дни Рождения.

Подробнее...

План творческих поездок Капеллы (Рязань, Ессентуки, Черногория).

Подробнее...

Нам НАПИСАЛИ

С.Осипова - "Внук нашел прадеда на сайте Капеллы!"

Подробнее...

ПАМЯТИ Е.ЕВТУШЕНКО. Стихи.

Подробнее...

ПриглашаеМ 

Следите за СООБЩЕНИЯМИ!

:
26-28 мая 2017 г.

УНХК на Фестивале "Ты, Россия, и сердце, и песня моя!" (г.Липецк, Липецкая обл.).

Подробнее...

29 апреля 2017 г.

УНХК на Фестивале украин-ской культуры в Твери.

Подробнее...

27 апреля

НКЦУ. УНХК - 25! Укр. муз. салон "Пісенні обрії душі".

Подробнее...

28 марта

НКЦУ. УНХК - 25 ! Украинский муз. салон "Минають дні, минають ночі…".

Подробнее...

28 февраля 2017 г.

НКЦУ. "І знов весна, і знов надія!".К 25-летию УНХК и Украинского муз. салона .

Подробнее...

31 января 2017 г.

НКЦУ. Концерт "Ювілейна світлина". К 25-летию УНХК и Украинского муз. салона .

Подробнее...

7-8 января 2017 г.

Єднаймося, люба родино!УНХК в Саранске, Мордовия.

Подробнее...

3-4 ноября 2016 г.

УНХК на Х Фестивале "Страна в миниатюре" (г.Тула).

Подробнее...

Найти на Сайте

Введите в окошко слово (а) для поиска информации на сайте

Памяти М.Черешневого...

Памяти Л.Романюк...

Подробнее...

Українська
культура
на теренах
Росiйської
Федерацiї
(обзорная статья, В.Скопенко).

Подробнее...

Отчёты РОО УМ.

Подробнее...

Визитная карточка УНХК

Подробнее...

Поёт УНХ Капелла Москвы.

Послушать...

Слова, ноты украинских песен -
страница РЕПЕРТУАР.

Подробнее...

Набор в УНХК Москвы

Подробнее...

Наши Авторы

В.Лиходий. "Сайту УНХК
Москвы - 10
лет! Идём дальше!"

Подробнее...

В.Симбирский. "Очерки о Бразилии и не только...".

Подробнее...

Наши дети.

Подробнее...

Кулинария.

Подробнее...

Москва - Липецк, Задонск
Москва - Саранск, Мордовия
Москва - Тула - Ясная Поляна Москва - Сочи - Лазаревское
Москва - Нижний Новгород - Городец Беларусь
Хорватия Латвия Литва
Прибалтика

Франция

Ницца
Австралия Париж Испания
На Фестивале в Оренбурге...

Италия

Германия

Биелла "ЕвропаФест"
Неаполь США, Канада
Фестиваль "Шалом, Израиль!"

Великобритания

Англия Уэльс
Шотландия Закарпатье

Украина

Киев Сумы
Ив.-Франковск Одесса Львов
Фестиваль.П.Муравского Полтава

Польша

Лешно Центральная Европа
Сандомир
Финляндия, Швеция Тверская обл., Селигер

Наши Друзья

Национальный Культурный центр Украины в Москве

"Украинское обозрение"

Украинский музыкально-драматический театр ЭНЕЙ

Хоровая жизнь Москвы

Библиотека украинской литературы

Обратная связь

Написать письмо -
E-mail: kapelvita@mail.ru

Нам написали

Поделиться с другими

Художественный руководитель Украинской нвродной хоровой капеллы Москвы Виктория Ивановна Скопенко - засл. работник культуры России и Украины, сопредседатель РОО "Украинцы Москвы" , зам. председателя Объединения украинцев России, член президиума Межнационального Консультативного Совета при Правительстве Москвы, член Всероссийского музыкального общества, член Международного союза музыкальных деятелей и Регионального общественного Фонда им.И.С.Козловского.

Занимая эти ответственные должности, Виктории Ивановны проявляет весь свой огромный творческий потенциал, участвуя в организации и проведении межнациональных творческих мероприятий, посвященных национальным государственным и городским праздникам, юбилейным датам, национальных хоровых и театральных фестивалей и конкурсов (Межнациональный комплексный проект "Москва - город мира"; Фестиваль-конкурс изобразительного искусства; Фестиваль национальных театров; Фестиваль духовых оркестров "Виват, оркестр!"; Международный фестиваль-конкурс национальных любительских хоров; является Председателем Международного жюри Детских международных фестивалей-конкурсов "Улыбки моря" (Болгария, г.Балчик), "Веспремские игры" (Венгрия, г.Веспрем), "INTERSHOW-2013" (Польша, г.Закопане); членом жюри конкурса "Окно в Европу" (Россия, г.Санкт-Петербург), "Гран-При" (Финляндия и Швеция). Очень ответственную и важную деятельность по сближению культур разных народов Виктория Ивановна продолжает, являясь начальником отдела "Информация и диаспоры" в Национальном Культурном центре Украины в Москве.

Святковий початок українського 2014 року в Москві

Кінець 2013 року для Регіональної громадської організації "Українці Москви" видався, як ніколи, активним і цікавим!

Іще напередодні Нового 2014 року - одного з найулюбленіших в народі свят, у Москві за підтримки Департаменту торгівлі та послуг міста Москви розпочався Міжнародний фестиваль "Путешествие в Рождество". Ніби яскраві зірочки розсипалися по всій столиці чарівні ярмарки - "Москва", "Прага", "Відень", "Страсбург", "Бульвар искусств", "ГУМ - ярмарка", "Города России", "Застольная", "Білорусь", "Вірменія", тощо. На одному з 19-ти майданчиків, а саме, на площі Європи біля Київського вокзалу розмістився український ярмарок "Україна запрошує!". Завдяки зусиллям членів РГО "Українці Москви" у плідній співпраці з ООО "ТоргСервіс" на період з 20 грудня 2013 до 8 січня 2014 року майданчик з дерев'яними святково прикрашеними шалє став справжнім українським містечком з традиційною гостинністю і різноманіттям національних виробів на любий смак.

Всі, хто приходив у ці дні на ярмарок, могли відчути атмосферу Українських новорічних свят, які славляться своїми гомінкими базарами, веселими народними гуляннями з піснями, колядками и щедрівками, жвавою музикою і танцями.

Яскравий орнамент вишиванок і рушників, глиняні глечики, національні ляльки, дерев'яні дитячі іграшки, бубни та сопілки, чудові прикраси та сувеніри заохочували гостей до приємних придбань. Корчма "Тарас Бульба" пропонувала посмакувати українські національні страви, і як у пісні - "І з сиром пироги...". Щирими посмішками зустрічали покупців майстри і майстрині з Івано-Франківщини і Дніпропетровщини, Київщини і Черкащини...

21 грудня 2013 року відбулося урочисте відкриття ярмарку "Україна запрошує!". Учасників і гостей привітав заступник Керівника Департаменту торгівлі та послуг міста Москви Дмитро Григорович Краснов.

ЛАСКАВО ПРОСИМО!
З новим роком, браття милі,
В новім щасті, в новій силі
Радісно вітам Вас
І бажаємо, щоб в здоров'ї
Відтепер ішов вас час.

Цими словами розпочалася святковий концерт. У виконанні народного артиста Росії Василя Овсянникова прозвучав Гімн Москви. У програмі взяли участь Українська народна хорова капела Москви з популярними українськими народними піснями, колядками та щедрівками, Український музично-драматичний театр - антреприза "Еней" з фрагментами театральної вистави "Черевички" за повістю Миколи Васильовича Гоголя "Вечера на хуторе близ Диканьки", відомі мелодії виконали музиканти - віртуози - солісти Ансамблю народних інструментів "Фініст-балалайка". Веселі клоуни Театру "Шоу-Ю", вдягнуті в костюми персонажів народних казок, роздавали гостям яскраві флаери - запрошення на Ярмарок, а кульмінаційним моментом всього святкового дійства стала поява справжнього Діда Мороза, який не тільки привітав усіх з наступаючим Новим Роком, а і заспівав улюблені українські естрадні пісні!

Зранку до вечора лунала національна музика у записах, створюючи святковий настрій у відвідувачів Ярмарку.

31 грудня перед самим Новим Роком, діждавшись, нарешті, білого пухнастого снігу, який вдягнув наше місто в святкові зимові одежі, на імпровізованій естраді знову ожила народна пісня. Вокальний ансамбль Української народної хорової капели Москви показав музично-танцювальну композицію "Віночок українських народних пісень". Великим подарунком для слухачів був виступ популярного московського співака з.а. Росії Анатолія Ткачука, якому підспівували всі, хто зібрався на площі Європи. Пісенну програму Фольклорного ансамблю "Берегиня", сплетену з російських і українських пісень гості ярмарку зустрічали палкими оплесками.

Український ярмарок відвідав Керівник Департаменту міжрегіональних співробітництва, національної політики і зв'язків з релігійними організаціями міста Москви Юрій Володимирович Артюр.

Учасників ярмарку привітали співголова РГО "Українці Москви" Віктор Гіржов, ген. директор Українського виставково-комерційного центру, член ради РГО УМ Микола Линдюк.

Зустрівши Новий 2014 рік, Український ярмарок готувався до Різдва. Прибували нові товари з України, лунали різдвяні пісні. Саме 6 січня на ярмаркову площу завітав з України Львівський дитячий фольклорний ансамбль із Вертепом - біблейською виставою про народження Ісуса Христа. Дзвінкі чисті, як джерельна водиця, голоси виводили древні мелодії українських колядок. Як справжні "колядники" діти отримали багато подарунків від захоплених слухачів.

Концертні програми були підготовлені засл. працівником культури Росії і України, співголовою РГО "Українці Москви" Вікторією Скопенко і членом Міжнародної спілки музичних діячів, кінорежисером Вірою Федорченко. Музичне оформлення - Анатолій Прохоров, видеозйомка - Микола Солом'янюк, фоторепортаж - Іван Калюта, Микола Линдюк. Діяльність торгівельних експозицій на протязі роботи ярмарку забезпечували Валерій Семененко та Сергій Наханович.

Міжнародний фестиваль "Путешествие в Рождество" мав великий громадський резонанс, москвичи та гості нашего міста з великою зацікавленістю відвідували святкові ярмарки. Проведення такого заходу сприяло створенню у нашому місті атмосфери міжнаціонального миру і злагоди.

Ярмарок "Україна запрошує!" пройшов, залишивши багато добрих, приємних спогадів і сподівань на майбутнє. Хотілося б, щоб цей проект получив подальший розвиток.

У 2014 році громадськість буде відзначати 205-річчя з дня народження Миколи Васильовича Гоголя. Саме у квітні, було б дуже доречним проведення "Сорочинского ярмарку в Москві".

* * *

Для співголови РГО "Українці Москви" рік розпочався у творчій праці. З 4 по 9 січня 2014 року, як голова Міжнародного журі Вікторія Скопенко побувала на XII Міжнародному дитячому фестивалі-конкурсі "Intershou" в Новому Таргу і Закапанах (Республіка Польща). Високу творчу майстерність продемонстрували художні колективи і солісти з Росії і України.

Маємо надію, що лауреати Конкурсу візьму участь у концертних програмах і конкурсних змаганнях у Москві.!

* * *

Період Різдвяних свят для всього християнського світу найважливіший. Значення Різдвяної ночі настільки величне, що весь хід нової історії та саме наше літочислення починаємо ми від Різдва Христова.

У репертуарі Української народної хорової капели Москви є велика кількість колядок і щедрівок, які складають численні музично-поетичні композиції і театралізовані програми. А найперший в історії колективу виступ у далекому 1992 році розпочався саме з "Добрий вечір тобі, пане господарю". Так і йде ця колядка з капелою через все її життя вже більше 20-ти років.

Напередодні Нового старого Року (13 січня) відбувся Хоровий концерт у Державному геологічному музею ім. В.І.Вернадського. У святковій програмі, підготовленій Камерним хором Музею "VITA VOCE" взяли участь національні колективи Москви - Народний хор Татарського культурного центру Москви і Українська народна хорова капела Москви.

У виконанні капели прозвучали відомі колядки: "Нова радість стала", "Ой, зайшли ангели з неба ангели", "На небі зірка", "Добрий вечір", "Старий рік минає". З великим натхненням слухачі сприймали виступ Капели. Гостинні господарі нагородили учасників концерту духмяними смачними пирогами - на щастя, на здоров'я у Новому році, хай міцніє московське міжнаціональне хорове братство.

Вікторія Скопенко

Українська культура на теренах Росiйської Федерацiї

У Російській Федерації проживають представники близько двохсот народів та етнічних груп. Українці в Росії складають одну з найчисленніших діаспор, а українська культура є невід'ємною частиною багатонаціональної культури Російської Федерації.

Наприкінці 80-х років минулого століття розпочалося відродження національно-культурного руху в Росії. Як і представники інших народів, українці створювали свої громадські об'єднання.

У широкому спектрі діяльності національно-культурних організацій Росії українців пізнають перш за все завдяки широковідомим і улюбленим українським народним пісням, мелодійній співучій мові та запальним танцювальним ритмам, яскравому національному костюму, гордій козацькій постаті й жіночій вроді.

Від того часу українська діаспора Росії пройшла великий і складний шлях становлення та розвитку. На сьогодні в Російській Федерації понад 118 українських організацій, основною метою яких є відродження, вивчення, розвиток і пропаганда української культури, розвиток української освіти та національної свідомості, захист законних прав і інтересів українців, налагодження тісних взаємовідносин українців зі своєю етнічною батьківщиною - Україною, українцями інших країн світу, створення позитивного іміджу України в Росії, зміцнення культурних зв'язків і дружніх відносин між Росією і Україною, участь у реалізації державних програм міжнародного співробітництва у сфері культурних, гуманітарних, науково-технічних та інформаційних зв'язків, співробітництво з учбовими, науковими, культурно-просвітницькими і театрально-концертними закладами, творчими спілками, товариствами дружби і культурно-інформаційними центрами інших країн, розширення медіа-простору і здійснення постійного взаємного обміну інформацією між українськими регіональними організаціями Росії та зарубіжжя.

У деяких регіонах Росії спільно з дослідницькими інститутами нашими співвітчизниками проводиться копітка науково-дослідницька робота з вивчення пам'яток культури, духовної спадщини переселенців з України. Велика увага приділяється інститутові української родини - сім'ї, як епіцентр морального та духовного виховання, гармонійного формування особистості. Всеросійський Інтернет-конкурс "Обличчя української родини" з фінальним концертом у Москві свідчить про те, що є чимало родин, в яких батьки передають своїм дітям пам'ять і любов до України.

Представники багатьох регіональних громад беруть участь у практичних учбових програмах, семінарах, фестивалях і конкурсах, у дитячих таборах, молодіжних зборах, пластових проектах, які проводяться в Україні. До сфери діяльності українських громад також входять соціальні проекти надання допомоги українцям, які приїхали до Росії.

До сфери діяльності українських громад також входять соціальні проекти надання допомоги українцям, які приїхали до Росії.

Один з найскладніших напрямків такої роботи - розвиток інформаційної мережі: Інтернет-ресурси, газети, журнали.

Розвиваються дружні контакти з українськими організаціями і творчими колективами Москви, Росії та країн світу - численні фестивалі, конкурси, творчі подорожі.

Впровадження масштабних громадських, фестивальних проектів стає можливим завдяки підтримці державних структур Росії та України:

  • Міністерства культури РФ; Міністерства регіонального розвитку РФ; Департаменту міжрегіонального співробітництва, національної політики та зв'язків з релігійними організаціями міста Москви; Посольства України в РФ; Міністерства зовнішніх справ України, Міністерства культури України; Національного культурного центру України в Москві;

сприянню:

  • Департаменту культури міста Москви; Комітету громадських зв'язків міста Москви; Державного закладу "Московський будинок національностей"; "Всеросійського виставкового центру"; Федерації миру і злагоди; Російського фонду миру; Асамблеї народів Росії; Будинку народів Росії; Міжнародної спілки музичних діячів; Московського музичного товариства;

співпраці:

  • з Державним закладом культури міста Москви "Бібліотека української літератури"; Фондом імені І. С. Козловського; Меморіальним будинком та науковою бібліотекою "Дом Н. В. Гоголя"; Бібліотекою імені Лесі Українки; українськими земляцтвами, ветеранськими організаціями, діячами культури і мистецтва.

Багато років координацію українського руху в Росії здійснювало Об'єднання українців Росії (ОУР), яке було засноване в 1993 р. на Першому Конгресі українців Росії. Було засновано багато українських організацій від Калінінграда до Камчатки, консолідовано український рух в Росії. Об'єднання виступило представником українців Росії перед державними органами, у зв'язках з міжнародними організаціями, у співробітництві з Україною. Головою ОУР було обрано письменника, громадського діяча Олександра Руденка-Десняка, який очолював організацію до 2005 року.

Від IV Конгресу українців Росії в 2005 році ОУР очолювали співголови Василь Бабенко і Валерій Семененко. Згодом була введена посада Голови Ради ОУР, на яку було обрано члена Ради Федерації Василя Думу, що обіймав цю посаду до лютого 2008 року. В 2011 році на VI Конгресі головою ОУР було обрано Тараса Дудка. (ОУР проіснувало до травня 2012 року).

Зараз триває процес створення нової загальноросійської організації "Українського конгресу Росії".

З прийняттям Федерального закону про національно-культурної автономії в 1998 р. була зареєстрована Федеральна національно-культурна автономія українців Росії (ФНКАУР), яка об'єднала регіональні і місцеві українські національно-культурні автономії. ФНКАУР працювала в тісній взаємодії з ОУР. (Проіснувала до 2010 року).

Задоволення національно-культурних, інформаційних та освітніх запитів тисяч і мільйонів українців Росії неможливе без повноцінного російсько-українського співробітництва, як шляхом міждержавних культурних обмінів, так і на рівні громадських і особистих зв'язків. Культурна ініціатива українців у Росії так само, як і росіян в Україні, за необхідної державної та громадської підтримки може стати дієвим фактором народної дипломатії, позитивно впливати на загальну атмосферу російсько-українських відносин.

Український орнамент Росії

Українська пісня має велику популярність в Росії. Красою свого звучання вона перлиною вплетена в намисто української культури. Навколо української пісні у творчих колективах об'єднуються представники різних національностей.

У візерунку української вишивки здавна закладена духовність українського народу, його давня історія. Талантові українського художника-майстра можна низько вклонитися, бо то є безцінний скарб українського народу.

Немає такого громадського об'єднання українців на теренах Росії, де б не було фольклорного ансамблю чи хорового колективу, співаків та інструменталістів. У багатьох містах працюють народні театри, що відтворюють українські традиції та обряди: "Різдвяні свята", "Колядки", "Великдень", "Веснянки", "Зелені свята", "Івана Купала", "Жнива" та яскраве "Українське весілля"...

А які чудові назви мають українські організації, художні колективи та їх творчі заходи! Саме з них і складається Український орнамент Росії: мурманські "Лелеки", карельські "Калина" і "Ластівки", "Україна" і "Червона калина" Республіки Комі, тверські "Світанок", "Мрія", "Яблучко", "Віночок", нижньогородське "Калинове гроно", тольяттінський "Дніпро", нижньокамські "Вербиченька" і "Веснянка", удмуртська "Черемшина", омські "Сірий клин" і "Водограй", краснодарські "Козачата" і "Станиця", лазарівська "Покуть", хабаровська "Батьківська криниця", владивостокські "Горлиця" і "Мрія", підмосковні "Барвінок", "Криниця", московські "Купава", "Усмішка" і "Слов'янські зорі"...

Численні українські фестивалі та пісенні конкурси, присвячені видатним іменам України - "Шевченкiвські свята", Всеросійський фестиваль-конкурс імені Олександра Кошиця українських хорових колективів і вокальних ансамблів, Вокальний конкурс імені Оксани Петрусенко, Фестиваль української культури "Сорочинський ярмарок у Москві", присвячений Миколі Гоголю, мають велике просвітницьке значення. Особливим душевним теплом сповнені фестивалі "Роде наш красний", "Наша дума, наша пісня", "Червона рута", що давно стали окрасою багатонаціонального культурного життя Росії.

Ось тільки невелика частинка тої великої духовної праці наших українських громад по всій неозорій Росії.

На півночі на березі Білого моря Архангельська регіональна національно-культурна автономія "Українці Росії" зустрічає кожний новий рік "Різдвяними святами", а початок весни - традиційними Шевченківськими днями, де лунають дзвінкі струни бандури і спів Наталі Бойко.

Громадська організація "Національно-культурна автономія українців Мурманської області" біля Баренцевого моря започаткувала багато цікавих творчих заходів, у тому числі свято "Сорочинський ярмарок у Мурманську".

У Республіці Карелія вже стали доброю традицією Шевченківські читання і місячник "Дні української культури" з конкурсом дитячого малюнку, дослідження трагедії Сандармоха, що проводяться Товариством української культури "Калина" і Національно-культурною автономією міста українців міста Петрозаводська.

Республіка Татарстан має кілька національних організацій. У Казані і Набережних Човнах (Українська община "Батьківщина") захоплюють глядачів різних національностей республіканськими святами "Івана Купала" і фестивалями "Дні української культури". Нижньокамська міська національно-культурна автономія "Українське товариство "Вербиченька"" збирає на свої пісенні свята друзів зі всього Татарстану і Поволжжя. Поряд з республіканським багатонаціональним спортивно-фольклорним молодіжним фестивалем у Нижньокамську започатковано унікальний фестиваль-конкурс імені видатної української співачки Оксани Петрусенко з відомими митцями України і Росії у журі.

У місті Іжевську Регіональна громадська організація Удмуртської республіки "Товариство української культури "Громада"" проводить Міжрегіональний фестиваль української культури.

Громадська організація "Республіканський національно-культурний центр українців Башкортостану "Кобзар"" створила Міжнародний фестиваль української пісні і танцю "Червона калина", який раз на два роки проходить в Уфі, збираючи численну творчу громаду з усіх куточків Республіки.

Українська національно-культурна автономія міста Єкатеринбурга бере участь у фестивалі "Дні народів Уралу", проводить "Шевченківські свята" і "Різдвяні свята", літературно-музичні вечори, присвячені Миколі Гоголю, Івану Франку, Лесі Українці.

Оренбурзька обласна українська громадська культурно-просвітня організація імені Т. Г. Шевченка щороку проводить традиційні обласні фестивалі української культури, присвячені Великому Кобзареві, "Шевченківський березень".

На безмежних просторах Сибіру, на берегах Єнісею, Обі, Лени звучать українські пісні. Красноярська регіональна громадська організація "Українське національно-культурне товариство "Україна"" регулярно проводить Дні України в Красноярському краю і Фестиваль "Українська пісня на Єнисеї", а Громадська культурно-національна організація "Україна" міста Норильська - фестиваль "Край - наш спільний дім".

Сибірський центр української культури "Сірий клин" міста Омськ збирає сибіряків на традиційний Обласний фестиваль-конкурс української пісні.

Томська регіональна громадська організація "Центр української культури "Джерело"" проводить Дитячий обласний музичний фестиваль "Водограй".

Громадська організація українців Тюменської області "Батьківщина" започаткувала художню акцію "Міст дружби".

Національно-культурна автономія міста Ялуторовська і Ялуторовського району славиться своїми "Українськими вечорницями" і Днями культури і літератури, що присвячені пам'яті поета-демократа Павла Грабовського.

Автономна некомерційна організація "Український культурний центр" і Громадська організація національно-культурної автономії "Українська Родина" міста Сургута Ханти-Мансійського автономного округу проводить Фестиваль "Сибірські барви України", Конкурс "Пані" і Творчу акцію "Писанка".

Культурно-просвітницьке товариство "Українська родина" збирає кращих майстрів округу на виставки декоративно-прикладного мистецтва, а Громадська організація "Дніпро" міста Нефтеюганська проводить зустрічі українців у "Вечорах на хуторі біля Юганьки" і Фестиваль української пісні.

Районна Громадська організація міста Лянтор "Національно-культурний центр "Водограй"" зігріває засніжені простори півночі піснями і танцями Фестивалів української культури "Яскраві барви України" і "Водограй".

Українский клуб "Ластівка" і Український культурно-діловий центр "Спадщина" при молодіжному центрі "Факел" у місті Губкін раз на два роки збирає земляків на Відкритий фестиваль українського народного мистецтва "Веселкові мережива" і Фестиваль "Ямал багатоликий".

У Заполяр'ї Воркутинська громадська організація "Україна" і Національно-культурна автономія українців "Україна" в Республіці Комі чарують українськими піснями на Республіканському фестивалі "Червона рута".

У південних районах Росії Ростовська обласна українська національно-культурна автономія відтворює національні традиції на фестивалях української пісні "Струни серця" і "Шевченківська весна", Днях слов'янської писемності та "Різдвяних святах".

Воронізька регіональна громадська організація "Українське товариство "Перевесло"" щороку проводить Фестиваль української культури у місті Россоші.

Краснодарська крайова громадська організація "Національно-культурний центр "Товариство українців Кубані"", об'єднуючи жителів Краснодарського краю традиційним Фестивалем української культури, започаткувала Конкурси на краще виконання віршів Тараса Шевченка, а Український культурний центр міста Сочі проводить конкурс "Українська пісня".

Центр української культури та мистецтва Муніципального закладу культури м. Сочі "Лазарівський районний центр національних культур" створив Українську пісенну лабораторію, яка згодом перетворилася на Міжнародний фестиваль-лабораторію "Роде наш красний".

Далекосхідний фестиваль української культури "Наша дума, наша пісня" проходить у Владивостоку, Спаську-Дальньому і Хабаровську. Громадська організація Хабаровського краю "Українське земляцтво "Криниця"" завдяки цьому проекту об'єднала творчі сили Хабаровська: Народний колектив "Батьківська криниця", Фольклорний гурт "Кралиця", Клуб декоративно-прикладного мистецтва (вишивка, писанкарства) "Візерунок", хор "Мрія".

Громадська організація "Центр української культури Анатолія Криля "Горлиця"" і Приморське українське культурно-просвітне товариство "Горлиця" у Владивостоці завоювала визнання завдяки Фестивалю української культури "Солов'їна пісня". У 2009 році там же пройшов Перший далекосхідний фестиваль "Сорочинський ярмарок".

Сахалінська регіональна громадська організація українців "Київська Русь" з любов'ю до Кобзаря кожного року проводить "Шевченкiвські читання".

На заході Росії Українська національно-культурна автономія "Батьківщина" міста Калінінграда і на Далекому сході Регіональна українська національно-культурна автономія "Колима - Славутич" міста Магадан щороку відзначають Дні української культури.

На берегах Волги Регіонально-культурна автономія української національності Волгоградської області запровадила Фестиваль української культури і Конкурс дитячого малюнку "Мій рідний край".

Саратовське регіональне громадське об'єднання "Саратовське земляцтво українців Поволжжя" проводить Дні української культури і "Свято Івана Купала".

Саратовська регіональна громадська організація "Український культурно-просвітницький центр "Родина"" і Саратовська регіональна громадська організація "Світанок" проводять обласний Фестиваль слов'янської культури "Славянское небо". Тут створена міжнародна школа україністики "Крок до України" (спільний проект з Міжнародним інститутом культури, освіти і зв'язків із діаспорою міста Львова) та байдарочний рейд "Підляшшя".

Нижньогородська регіональна громадська організація "Товариство української культури "Джерело"", зберігаючи мовні традиції, проводить Дні слов'янської писемності і культури.

На тверській землі, де беруть початок дві великі річки Волга і Дніпро, Українська національно-культурна автономія "Світанок" вже кілька років поспіль проводить Міжнародний молодіжний фестиваль "Віночок слов'янських культур на озері Селігер". У Твері створена Концерт-лабораторія "Україна співає", проходить конкурс "Шевченківські читання", але особливе місце посідає акція "Шанування кращих українців міста".

Громадська організація "Національно-культурне об'єднання українців "Криниця"" міста Пушкіно Московської області проводить свята української культури "Кришталеві джерела", свято мистецтва "Барвінкова світлиця" і Музично-літературний салон "Мрія".

І на всіх російських просторах, де живуть і працюють українці, діти й онуки вихідців з берегів Дніпра і Дністра, з донецьких степів і полтавських левад, лунає задушевна українська пісня, і простелить Вам дорогу "наче долю" рідний серцю кожного українця вишитий рушник.

Інформаційні ресурси українців Росії

Журналіст, політолог Віктор Гіржов у 2009 році створив інформаційно-аналітичний портал Об'єднання українців Росії УКРРОСІНФО, Інтернет-версію журналу "Український огляд" (головний редактор обох видань).

Названі сайти були учасниками Всеросійського конкурсу "СМИротворец" і відзначені подяками й дипломами. Онлайн-журнал "Український огляд" увійшов до шорт-листа в номінації "Інтернет" як одне з кращих етнічних видань Росії.

За час свого існування в онлайн-журналі "Український огляд" та на порталі УКРРОСІНФО опублікувано велику кількість інформаційних та аналітичних матеріалів на теми життя українців Росії, українсько-російських відносин, діяльності світових українських діаспор. Значна увага приділялась роботі Посольства України в РФ, Національного культурного центру України в Москві, Бібліотеки української літератури. На сайтах регулярно розміщуються актуальні новини політичного, економічного, культурного та суспільного життя України й Росії, документи, фото- та відеоматеріали, що ілюструють багатогранну діяльність українських організацій Російської Федерації.

"Український огляд" щодоби відвідують близько 500 читачів, а кількість переглянутих сторінок сягає 1000. Найбільшою популярністю онлайн-журнал користується в Україні, Росії та США.

Українці Москви

Якщо поглянути на карту столиці Росії, стане зрозумілим, наскільки значна українська присутність на берегах річки Москви. Москва - місто, в якому поєдналася багатогранність традицій і культур народів світу, що прагнуть зберегти свою самобутність і характер у мові, музиці, піснях і танцях, літературно-поетичному та образотворчому мистецтвах.

У топоніміці Москви - велика кількість суто українських назв вулиць, провулків, площ і бульварів, якими можна мандрувати в історичному часі: від Малоросійського подвір'я (середина XVII століття) і далі по вулиці Маросєйка та Хохловським провулком вийти на Хохловську площу до храму Трійці в Хохлах, побудованому в 1706 році в урочищі Хохловка, де здавна селилися вихідці з України; можна перейти через міст імені Богдана Хмельницького і повернути до сучасного Українського бульвару, на набережну Тараса Шевченка і площу Київського вокзалу. А звідти - на Арбат, де знаходиться Національний культурний центр України в Москві.

1. Українські організації Москви

Сучасне українське відродження розпочалося в Москві наприкінці 80-х років минулого століття. У квітні 1988 року з метою розвитку і пропаганди української культури в середовищі московських українців було створено Товариство української культури "Славутич". Його засновниками були Стефанія Гнідіна, Володимир Любунь, Валерій Семененко, Анатолій Сярий. Згодом з'явився Український молодіжний клуб, що об'єднав студентів, аспірантів і молодих науковців. Організовані молодіжним клубом Дні України в Московському державному університеті ім. М. Ломоносова, МВТУ ім. Баумана стали пам'ятними подіями для українців Москви. Серед засновників клубу були Юрій Кононенко, Герман Попов, Тетяна Сафонова, Іван Філіпович та інші.

У 1992 році було створено Об'єднання українців Москви (ОУМ). Від заснування до 2005 р. організацію очолювали Віталій Захарченко та Валерій Семененко. В 2001 році ОУМ реорганізувалося в Регіональну громадську організацію "Українці Москви" (РГОУМ). З 2005 до 2010 року головою організації була Вікторія Скопенко, а з 2010 р. РООУМ очолюють співголови Віктор Гіржов та Вікторія Скопенко.

Основними завданнями ОУМ визначено:

  • гуртування української громадськості, що цікавиться історією і традиціями українського народу, українською культурою, збереженням української ідентичності;

  • координація роботи по створенню умов для задоволення національно-культурних потреб, збереження етнічної та культурної самобутності українців;

  • розвиток і пропаганда української культури, української освіти, наукових досліджень в галузі україністики;

  • розвиток українського медіа-простору, поширення правдивої інформації про Україну;

  • сприяння розвитку добросусідських, взаємовигідних, рівноправних відносин між Росією та Україною.

У 1988 році за ініціативи Українського молодіжного клубу розпочалося відродження Бібліотеки української літератури. Завдяки наполегливим зусиллям української громади невеликий відділ районної бібліотеки перетворився на значну державну установу культури міста Москви. Основою її фонду стала українська література, передана в 1989-1993 роках бібліотеками України, Російською державною бібліотекою, Публічною бібліотекою ім. Некрасова. У відродженні української бібліотеки взяли активну участь Єлизавета Білошицька, Юрій Кононенко, Валерій Семененко, Валентина Слюсарчук та інші. Бібліотека української літератури продовжила діяльність Центральної української бібліотеки, створеної у Москві в 1920 році й ліквідованої в 1938-му.

За підтримки Уряду Москви у 2006 році бібліотека отримала приміщення і була урочисто відкрита. Державна установа культури міста Москви "Бібліотека української літератури" міститься в будинку № 61, корп.1 на Трифінівській вулиці майже у центрі столиці. Директор бібліотеки Наталя Григорівна Шаріна.

2. Українська народна хорова капела Москви

В 20-ті роки минулого століття в Москві при Центральному українському клубі ім. Т.Г. Шевченка діяв хоровий гурток у складі 35 учасників, співали люди різних професій і різного віку. У Товариства друзів українського театру у планах було створити українську хорову капелу. В 1929 році організована студія, на базі якої пізніше заснована хоровая капелла. Вона виступала в робітничих аудиторіях, на радіо. Високий художній рівень капели відмічали композитори Брауде, Богуславський, Гліер.

На початку 30-х років разом з іншими національними громадськими об'єднаннями капела була закрита, і довгі роки в Москві не було українського хору, хоча українські пісні виконувалися багатьма колективами, як самодіяльними, так і професійними. І тільки на початку 90-х років у Москві почалося відродження українського хорового мистецтва.

Протягом 1989 - 1992 років формувався Український хор, пізніше - "Українська народна хорова капела Москви". Капела стала справжнім творчим осередком українців столиці і вже 20 років веде активну діяльність в напрямку популяризації українського хорового співу в Росії та за її межами. Участь Української народної хорової капели Москви в міських міжнаціональних заходах завжди подібна яскравому променю в радужній палітрі багатонаціональної московської культури.

Перший концертний виступ Капели відбувся 11 січня 1992 року в Москві - цей день вважається Днем народження колективу.

У 1994 році Постановою колегії Міністерства культури України колективу було присвоєно звання "Народний".

Засновник і художній керівник Капели Вікторія Скопенко - випускниця Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського, заслужений працівник культури Російської Федерації, заслужений працівник культури України, співголова Регіональної громадської організації "Українці Москви".

Капела об'єднала більше 80-ти хористів - людей різного віку і різних професій. Серед них є солісти вокалісти, інструменталісти (бандура, баян, скрипка, сопілка, цимбали), жіночі вокальні ансамблі - "Ретро" і "Чарівна скрипка", Молодіжний ансамбль естрадної пісні "Слов'янські зорі".

Головний творчий напрямок Капели - популяризація української пісенно-хорової культури в Росії. В її репертуарі - народні пісні у традиційному викладі та в обробках українських і російських композиторів, українська духовна музика, хорові п'єси сучасних композиторів, а також світова класика.

Важливе місце у творчості колективу посідає вивчення та збереження українських традицій і національних обрядів. Тому в репертуарі - літературно-музичні композиції "Святий вечір", "Великодень", "Українське весілля", "Українське застілля", "Вечорницi", "Ой, на Івана, та й на Купала". У концертному виконанні була здійснена постановка опери М. В. Лисенка "Наталка Полтавка".

З 1992 року Капела - ініціатор і постійний учасник Культурно-просвітницької програми "Український музичний салон у Москві".

З 2010 року Капела співпрацює з Українським музично-драматичним театром-антрепризою "Еней" (художній керівник - лауреат міжнародних конкурсів, соліст Большого театру Росії Микола Решетняк, арт-директор театру - Лариса Білан). Перша вистава Театру "Дівчина з легенди", поставлена за романом сучасного українського класика-поета Ліни Костенко "Маруся Чурай", була показана на V Всеукраїнському фестивалі театрального мистецтва "В гостях у М. В. Гоголя" (місто Полтава, Україна). За цей період театром "Еней" за участю Капели були створені театральні постановки "Як у нас на Україні", "Думи Тараса", "Черевички".

Капела - постійний учасник міських міжнаціональних творчих акцій, що проходять за підтримки Уряду Москви та Московського будинку національностей: фестивалі національних культур "Хоровод дружбы" і "Созвездие дружбы", програма "Весна сорок пятого года", свято "Широкая масленница", фестивалі української культури "Весна идет" і "Живая память", чуваське свято "Акатуй", татарсько-башкірський "Сабантуй" та загальноміське свято "Навруз".

Українська народна хорова капела Москви є ініціатором "Всероссийского фестиваля-конкурса украинских хоровых коллективов и вокальных ансамблей имени Александра Кошица", а також створення Міжнародного фестивалю "Москва - город мира" та Фестивалю української культури "Сорочинская ярмарка в Москве".

Протягом двох десятиліть Українська народна хорова капела Москви виступала з творчими програмами в багатьох містах Росії та України, брала участь у російських, українських і закордонних фестивалях і конкурсах, здійснювала творчі мандрівки до країн Європи - Польщі, Фінляндії, Швеції, Чехії, Німеччини, Австрії, Бельгії, Монако, Люксембургу, Франції, Іспанії, Шотландії, Великобританії, а також до Канади і США.

Українська народна хорова капела Москви:

  • учасник фестивалів в Україні "Всі ми діти твої, Україно!", "Кордони наші вкаже пісня", "Український спів у світі" та інших;

  • лауреат Першого (1995) та Другого (2000) "Всеросійського конкурсу ім. Олександра Кошиця українських хорових колективів і вокальних ансамблів";

  • лауреат 1-го ступеню Першого Московського фестивалю пам'яті народної артистки СРСР К. І. Шульженко "Вдохновение";

  • лауреат Міжнародного фестивалю-конкурсу національних хорових колективів "Москва - город мира";

  • лауреат Фестивалю національних культур "Кленовые листья" (Монреаль, Канада).

Колектив має численні нагороди, грамоти, подяки.

Протягом останніх років Українська народна хорова капела працює на базі Національного культурного центру України в Москві і завдяки його постійної творчої підтримки має всі можливості для успішного розвитку.

3. Культурно-просвітницька програма "Український музичний салон у Москві"

Саме тоді, коли була започаткована вокальна студія й народжувався український хор, а згодом і капела, виникла ідея проведення музичних вечорів за участю професійних акторів, вокалістів та інструменталістів Москви - українців за походженням. Ці мистецькі заходи стали основою створення Культурно-просвітницької програми "Український музичний салон у Москві". Творчий проект підтримав Уряд Москви в особі колишнього першого заступника Мера Москви в Уряді Москви Людмили Іванівни Швецової, Комітет суспільних і міжрегіональних зв'язків міста Москви та міжнаціональна громадськість нашого міста.

Спочатку Музичні салони проводилися у вишуканій анфіладі старовинних залів Всеросійського музичного товариства (творчої спілки), інших відомих концертних площадках столиці, а в останні роки в Великій залі гостинного Українського Дому - в Національному культурному центрі України в Москві на старому Арбаті.

За два десятиліття відбулося близько трьохсот концертних програм, які проходили в різних залах Москви, а також в багатьох містах Росії, України і за кордоном. В програмах Українського музичного салону співали народні артисти СРСР Анатолій Солов'яненко і Нінель Ткаченко, народний артист Росії Леонід Пшеничний. Тут звучали голоси солістів Великого театру Росії народних артистів Росії Петра Глибокого, Юрія Григор'єва, Віктора Шостя, Віталія Тараненка, Олега Кулька, заслуженої артистки Росії та України Галини Чорноби, заслуженого артиста України Руслана Кадірова, лауреатів міжнародних конкурсів Оксани Лісничої і Сергія Шеремета, учнів відомих майстрів вокалу Бели Руденко, Євгена Нестеренка, народних артистів Росії Ірини Масленнікової, Євгена Кібкала, Валентини Левко, Галини Писаренко, Петра Скусніченка. Свої твори представляли композитори - народний артист України Юрій-Богдан Янівський, заслужені діячі мистецтв Росії Валерій Кікта і Володимир Довгань, заслужена артистка Росії Валерія Бесєдіна. В програмах брали участь народний артист Росії Олександр Корнєєв ("Золота флейта Росїї"), народна артистка Росії та України Марія Чайковська (віолончель), піаністи - лауреати міжнародних конкурсів Поліна Безпалько, Софія Лісіченко, Дмитро Оніщенко (Україна).

У театральних сторінках салону відбулися зустрічі з акторами московських театрів Олександром Паррою і Світланою Коркошко, заслуженим артистом Росії Валерієм Яременко, кінематографістами Володимиром Довганем, Тетяною Скабарт, сценаристом і режисером Віктором Мережко, кінорежисером Вірою Федорченко. В літературно-музичних композиціях звучали вірші сучасних поетів Віталія Крикуненка, Юрія Сердюка, Валерія Козловського, Володимира Лісового, Анни Подурець-Баканової.

В рамках музичних салонів традиційно відбувалися художні вернісажі, й була створена Українська секція художників Москви, яку очолив заслужений діяч мистецтв Росії Юрій Дюженко. На виставках були представлені твори майстрів образотворчого мистецтва Павла Бойка, В'ячеслава Назарука, Едуарда Улан-Дмитренка, Володимира Хмелевського, Людмили Кухарук, Валерія Рябовола, Володимира Галатенка, Валія Юрчика, Ганни Попович, Оксани Обриньби, етнографа Зінаїди Іваницької.

Особливе забарвлення музичним програмам надавали національні звичаї та обряди за народним календарем - театралізовані композиції Української народної хорової капели Москви, фольклорних колективів Росії та України.

Зустрічі з циклу "Земляки" допомагали розкрити сторінки біографій людей, яких доля об'єднала в Москві. Вони і зараз збирають московських киян, донбасівців, одеситів, львів'ян, уродженців Дніпропетровщини, Полтавщини, Хмельниччини, Черкащини.

Серед постійних гостей Українського музичного салону та його учасників можна зустріти білорусів і поляків, чувашів і татар, грузин і вірменів, марійців і мордви, латишів і литовців, корейців і азербайджанців - представників багатонаціонального московського мегаполісу.

У Художній раді Салону - заслужена артистка Росії та України Галина Чорноба, заслужений працівник культури Росії та України Вікторія Скопенко, заслужений працівник культури РФ Володимир Праслов, архівіст Олена Рязанцева, режисер і ведуча Салону - кінорежисер Віра Федорченко.

4. Українська освіта в Москві

Ще в 1989 р. за ініціативи московських українців була створена Українська недільна школа. Учні школи в 1991-1992 роках двічі брали участь в міжнародних дитячих фестивалях в Сопоті (Польща), де посіли друге місце у загальному заліку, неодноразово здійснювали культурно-просвітницькі поїздки в міста України (Ялта, Київ, Львів) з метою ознайомлення українців з культурним життям зарубіжних українців.

У 1995 році Об'єднання українців Москви за підтримки Департаменту народної освіти Москви створило Український національний освітній центр (УНОЦ) при середній школі № 124. У центрі працювали Недільна школа, факультативні групи з вивчення української мови, історії та культури для учнів початкових класів, дитячий ансамбль народної пісні "Горлиця", хореографічний ансамбль "Мальва", ансамбль сучасного танцю, група декоративно-прикладного мистецтва.

Учні УНОЦ брали участь у фестивалях "Наша земля Україна" в таборі "Артек" у 2002, 2003, 2006 роках, де отримали подяки і дипломи. В 2003 році учні проходили курс Пласту в таборі "Калиновий оберіг" в Карпатах, у 2004-му - в "Крайовому морському таборі" на Дніпрі.

Значний внесок у діяльність освітнього центру зробили Олександр Даніельбек, Олена Деркач, Олена Карасьова, Галина Кульчицька, Світлана Святодух, Неллі Тимченко, Ніна Шовгун. Керівником центру в 1995-2008 роках був Валерій Семененко.

З 2004 року в Московському міському палаці дитячої (юнацької) творчості на Воробйових горах у Відділі міжнародного співробітництва і міжнаціонального спілкування працює група вивчення української мови і культури (керівник Ніна Шовгун) та молодіжний гурт "Купава" під керівництвом Олени Карасьової.

У Національному культурному центрі України в Москві працює Українська недільна школа ім.П.Р.Поповича.

В листопаді 2011 року силами освiтньої секцiї РГО "Українцi Москви", яку очолив Олександр Сєрков, і за підтримки Посольства України в РФ була розроблена програма створення української загальноосвітньої школи в Москвi та почалась її реалізація.

5. Фонд імені І.С.Козловського

Великого українського і російського співака Івана Семеновича Козловського можна по праву назвати Голосом XX століття. Його творчу спадщину зберігала дочка Анна Іванівна. Вона об'єднала друзів і прихильників творчості Івана Семеновича та ініцюювала створення у 90-х роках минулого століття Фонду.

Одна з московських Шкіл мистецтв у Крилацькому носить ім'я Івана Семеновича Козловського, де в Музеї великого співака й актора зберігаються пам'ятні реліквії його життя й творчості.

Довгі роки Президентом Фонду імені І.С.Козловського була солістка Великого театру Росії народна артистка СРСР, лауреат Державної премії, професор Бела Руденко, віце-президентом - І. О. Черкасов, виконавчим директором Вікторія Скопенко.

Лауреатами премії Фонду "Кращому тенору" Всеросійських конкурсів ім. М. І. Глінки та Міжнародного конкурсу ім. П. І. Чайковського "Кришталевий лебідь" в різні роки стали солісти московських театрів Андрій Дунаєв, Дмитро Корчак, Сергій Волжанін, Максим Пастер, Дмитро Іванчей. За ініціативи Правління Фонду Тамара Малахова збирає спогади і публікації про життя і творчість Івана Семеновича. До друку готується четвертий том зібрання.

Фонд імені І.С.Козловського нині очолює заслужений діяч мистецтв РФ і України, композитор, професор Валерій Кікта. Віце-президент Фонду - соліст Московської державної академічної філармонії, заслужений артист України Руслан Кадіров. Фонд проводить велику просвітницьку роботу. У 2011 році відбувся Перший Конкурс тенорів імені І. С.Козловського у Москві, в якому взяли участь співаки Росії та України.

6. Український музично-драматичний театр-антреприза "Еней"

Театр створено у 2009 році за підтримки РГО "Українці Москви" і Об'єднання українців Росії. Художній керівник театру і головний режисер - соліст Великого театру Росії, лауреат міжнародних конкурсів Микола Решетняк, арт-директор - Лариса Білан, головний хормейстер - заслужений працівник культури України та Росії Вікторія Скопенко, хореограф - Вадим Ваврисюк. У колективі театру-антрепризи близько тридцяти артистів - професійні співаки, актори, музиканти та аматори театрального мистецтва.

Театр працює в стінах Національного культурного центру України в Москві, де народжуються і втілюються в життя цікаві мистецькі ідеї. Саме тут і відбулася прем'єра першої вистави "Дівчина з легенди" за романом Ліни Костенко відбулася в Національному культурному центрі України в Москві до її ювілею.

Пластична драма за поемою Лесі Українки "Русалка" була присвячена 140-річчю з дня народження великої української поетеси. У виставі "Думи Тараса", присвяченій пам'яті Тараса Григорьевича Шевченка, були використані матеріали щоденника Великого Кобзаря, його вірші та поеми. Роль Тараса Шевченка виконав соліст Української народної хорової капели Москви заслужений працівник культури Росії, лауреат міжнародних конкурсів Геннадій Новосьола. У репертуарі Театру - комедія "Весела мандрівка. Подорож по Дніпру" та музичний водевіль "Як у нас на Україні". Яскравою подією театрального сезону 2011-2012 року стала прем'єра вистави "Черевички" за твором Миколи Гоголя "Вечори на хуторі біля Диканьки".

Театр веде копітку професійну роботу з підвищення акторської майстерності, вокалу і хореографії. При ньому діє вокальний центр ім. Марусі Чурай, в якому готують вокалістів для сольних виступів і співу в ансамблях.

7. Український фестивальний рух в Росії

Українські фестивальні проекти замислювалися і здійснювалися за ініціативи активістів української громади Москви Олени Рязанцевої, Вікторії Скопенко, Володимира Праслова, Віри Федорченко, Галини Чорноби за участю Олени Карасьової, Ніни Шовгун. У 1995 р. Українською хоровою капелою Москви, Об'єднанням українців Москви, Об'єднанням українців Росії, Всеросійським музичним товариством (творча спілка), Товариством шанувальників української музики за підтримки Міністерства культури Російської Федерації, Комітету громадських і міжрегіональних зв'язків Уряду Москви був започаткований Всеросійський фестиваль-конкурс імені Олександра Кошиця українських хорових колективів і вокальних ансамблів, який поєднав піснею Росію та Україну і на сьогодні є єдиним суто національним фестивалем такого масштабу на теренах Росії.

Журі Фестивалю в різні часи очолювали народний артист СРСР, художній керівник Державного хору радіо і телебачення, композитор, професор Микола Кутузов і Герой України, народний артист України, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, художній керівник Національного українського хору ім. Григорія Верьовки Анатолій Авдієвський. Серед членів журі - заслужений діяч мистецтв України Галина Горбатенко, заступник голови Товариства "Україна-Світ" Алла Кендзера (Україна).

Сім фестивалів, що відбулися за ці роки, збирали українські колективи з різних регіонів Росії та України - більше ста професійних і аматорських хорів, вокальних ансамблів, дитячих художніх колективів і солістів. У гала-концертах на сцені Державного концертного залу ім. П. І. Чайковського брали участь художні колективи з 25-ти регіонів Росії та України, а гостем Фестивалю був славетний хор ім. Григорія Верьовки. Фестивальні заходи, які проходили на центральних концертних сценах столиці, завжди мали великий успіх у московської публіки.

У багатонаціональній палітрі музичної культури Москви і Росії значне місце посідають також українські творчі проекти різних років: фестивалі української культури "Веснянка", "Івана Купала", "Весна йде", "Жива пам'ять" (до Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років).

У 2009 році на честь святкування 200-річчя з дня народження Миколи Васильовича Гоголя у Москві відбулася низка творчих заходів - літературно-музичні вечори, виставки, концертні програми й Фестиваль національних театрів "Москва - город мира".

Найвизначнішою подією став Перший фестиваль української культури "Сорочинський ярмарок в Москві", який подарував його учасникам і гостям можливість творчого спілкування в конкурсних і концертних програмах. За круглим столом зустрілися зацікавлені в подальшому розвитку української культури на теренах Російської Федерації. У фестивальних заходах взяли участь 30 творчих колективів, ансамблі й солісти з Росії та України. Відбувся вокально-хоровий конкурс. Яскравим святом став перший в Москві справжній Сорочинський ярмарок на легендарному просторі Всеросійського виставкового центру (колишній ВДНГ), де були представлені вироби народно-прикладного мистецтва та товарів широкого вжитку. Ця міжнародна творча акція була домінантою багаторічного розвитку культури російської української громади.

Проект було здійснено зусиллями Об'єднання українців Росії, РГО "Українці Москви" за підтримки Міністерства регіонального розвитку РФ та за участю Посольства України в РФ, Національного культурного центру України в Москві, Асамблеї народів Росії, Всеросійського виставкового центру, Полтавського земляцтва у Москві, громадських і комерційних організацій Росії та України й за допомогою адміністрації Північно-Східного адміністративного округу міста Москви. Ярмарок мав великий громадський розголос, отримав високу оцінку Уряду Росії та Москви, ділових кіл, моральну підтримку світового українства. Є надія на подальший розвиток цього дуже цікавого багатогранного проекту як одного з провідних загальноросійських українських заходів.

8. Міжрегіональні і міжнародні проекти

Одним із найважливіших напрямків роботи РГО "Українці Москви" з популяризації української культури за межами Москви важливе місце займає участь Української народної хорової капели і солістів Українського музичного салону у Шевченківських днях та фестивалі "Україна співає" у Твері і щорічних фестивалях "Слов'янський віночок" на озері Селігер, концертні програми у Санкт-Петербурзі, Петрозаводську, Республіці Карелія, містах Іваново, Ярославль, Вороніж, у підмосковних Загорську, Пушкіно, Дубні, Одинцово, Митіщах, Можайську, заходах Комплексу "Етносвіт" у Калузькій області.

У співпраці з Центром міжнародних культурних програм у рамках Міжнародного фестивалю "Москва - город мира" РГО "Українці Москви" протягом останніх 10-ти років виходять на міжнародні творчі орбіти - "Фестивальні маршрути" по містах Росії, України, Європи, Америки і Канади. Під час цих подорожей відбуваються зустрічі з українськими і російськими співвітчизниками, показ численних концертних програм, ознайомлення з історією і культурою цих країн.

9. Виставкова діяльність

Про багатогранність українського мистецтва в Росії свідчать фото - і художні виставки в рамках Фестивалю української культури "Сорочинський ярмарок у Москві", фотовиставка "Україно моя", персональні фотовиставки Віктора Гіржова "Відомі українці Росії" та Олександра Лободи "Мальовнича Україна", виставка військового кореспондента, ветерана Великої Вітчизняної війни Віктора Хоменка, творчі виставки заслуженого діяча мистецтв Росії Юрія Дюженка і заслуженого художника Росії академіка Олександра Власенка та московських художників у вернісажах Міжнародного фестивалю "Москва - город мира", численні виставки і творчі зустрічі з митцями в рамках Культурно-просвітницької програми "Український музичний салон у Москві" в різних виставкових залах столиці, зокрема, в Національному культурному центрі України в Москві.

10. Видавнича діяльність

У різні часи в Москві видавалися газети "Український кур'єр", листівка "Тинди-Ринди", "Українська мозаїка", газета для дітей "Жили-были", журнал "Український огляд".

У 2008 році за підтримки Уряду Москви видано ілюстрований альбом "Украинские узоры Москвы" ("Український орнамент Москви"). Міністерство закордонних справ України сприяло виданню ілюстрованого альбому "Сорочинськая ярмарка в России".

11. Інформаційні ресурси українців Москви

Співголова РГО "Українці Москви" Віктор Гіржов у світовій соціальній мережі Facebook створив офіційну сторінку організації.

Член Ради Української народної хорової капели Москви Вікторія Лиходій започаткувала офіційний сайт Капели: www.mos-ukr-capella.ru. Сайт був учасником Всеросійського конкурсу "СМИротворец" і відзначений подяками й дипломами.

Член Ради РГО "Українці Москви" Олександр Сєрков на Facebook відкрив сторінку РГО УМ для розміщення інформації за проектом соціальної програми допомоги українцям, які приїхали до столиці (адаптація, працевлаштування), матеріали проекту створення української загальноосвітньої школи у Москві.

12. Молодіжна програма

Ініціаторами сучасного українського молодіжного руху в Москві стали Андрій Мірошниченко, Тарас і Марія Семененки, Андрій Пахлатюк. Молодь збирається в Національному культурному центрі Москви в поетичній студії, кіноклубі, здійснює театральні вистави і музичні композиції.

У 2009 році було відроджено Український молодіжний клуб. Активісти Ярослав Копельчук, Ігор Соловей, Олександр Двоєконко, Олександр Сєрков у квітні 2011 року провели Перший український молодіжний форум Росії.

5-7 жовтня 2012 року вже за підтримки МЗС України і Посольства України в РФ, НКЦУ в Москві і Пушкіно Московської області пройде Другий український молодіжний форум Росії.

13. Організаційно-статутна робота

РГО "Українці Москви" є членом Ради у справах національностей Уряду Москви. Керівники організації беруть активну участь в обговоренні загальних проблем міжнаціональних відносин під час проведення громадських форумів, конференцій, круглих столів, семінарів, засідань Ради. РГО співпрацює з Московським будинком національностей, Будинком громадських організацій, Федерацією миру і злагоди, Центром "Етносфера", Будинком народної творчості Міністерства культури РФ, національно-культурними організаціями столиці.

Творчий потенціал РГО "Українці Москви" завжди задіяний у загальноміських міжнаціональних творчих і громадських акціях таких як Фестиваль національних культур "Созвездие дружбы", загальноміські фестивалі "Навруз", "Хоровод дружби", Міжнародний фестиваль "Москва - город мира", унаціональних святах - татарсько-башкирському "Сабантуй", чуваському "Акатуй", бурятському "Сагаалган", а також у концертних програмах адміністрацій муніципальних округів Москви на День міста, День Перемоги, День Росії, у культурних заходах у бібліотеках, музеях, виставкових центрах тощо.

РГО "Українці Москви" співпрацює зі Всеукраїнською асоціацією ветеранів-підводників, з ветеранськими організаціями Москви. У 2012 році успішно пройшли спільні з Радою українських земляцтв Москви творчі заходи до Міжнародного Жіночого дня і Дня Перемоги.

Організація співпрацює з національно-культурними об'єднаннями, творчими спілками і громадськими організаціями Москви.

14. "Український виставково-комерційний центр"

У 2010 році ОУР, РГОУМ та кілька активістів РГОУМ стали засновниками Українського виставково-комерційного центру (УВКЦ). Генеральним директором УВКЦ обрано члена Ради РГОУМ Миколу Линдюка.

УВКЦ покликаний сприяти розвитку і зміцненню економічного партнерства України та Росії, налагодженню контактів між українськими і російськими підприємцями, формуванню ринку українських товарів і послуг в Росії, російських товарів - в Україні.

УВКЦ проводить культурно-просвітницьку роботу. У 2010 р. була організована презентація книги українського вченого Василя Шендеровського "Хай не згасне світ науки" і відомого українського поета, Героя України Дмитра Павличка.

Програма розвитку української національної культури в Москві Регіональної громадської організації
"Українці Москви"

  1. Об'єднання зусиль української громади для збереження і зміцнення творчого потенціалу з метою здійснення основних культурно-освітніх проектів українських організацій.

  2. Збереження і розвиток аматорського і професійного вокального, хорового, інструментального та хореографічного мистецтва.

  3. Популяризація національних традицій, обрядів і народної творчості, вивчення української мови та історії України.

  4. Проведення дослідницької роботи з вивчення пам'яток культури, пов'язаних з українцями.

  5. Організація заходів для ветеранів Великої Вітчизняної війни, ветеранів праці.

  6. Участь в освітніх програмах, семінарах, фестивалях і мистецьких конкурсах в Україні, організація дитячого літнього відпочинку.

  7. Здійснення проекту соціальної допомоги українцям, які приїхали до Москви та інших регіонів Росії.

  8. Розвиток інформаційних ресурсів: сайту www.mos-ukr-capella.ru, інформаційно-аналітичного порталу українців Росії www.ukrros.info, онлайн-журналу "Український огляд" ukrrevue.ucoz.ua

  9. Розвиток творчих контактів і співробітництва з українськими організаціями і творчими колективами Москви, Росії та інших країн.

  10. Розвиток міжнародного проекту "Українські творчі маршрути".

  11. Участь у фестивалях, конкурсах, освітніх заходах в Україні.

  12. Видання ілюстрованого альбому "Український орнамент Росії".

  13. Видання альбому "Видатні українці Росії".

  14. Створення української газети федерального значення.

  15. Створення радіопередачі;

  16. Створення міжнаціонального телеканалу.

Всеросійські та Міжнародні Фестивальні проекти

  • Всеросійський фестиваль-конкурс імені Олександра Кошиця українських хорових колективів і вокальних ансамблів.

  • Фестиваль української культури "Сорочинський ярмарок у Москві".

  • "Український молодіжний форум Росії".

  • Міжнародний фестивальний проект "Москва - город мира".

Проекти розвитку професійної і народної творчості
на базі Національного культурного центру України в Москві

  • Творча лабораторія Української народної хорової капели Москви.

  • Культурно-просвітницька програма "Український музичний салон в Москві".

  • "Мальовнича Україна" (художні і фотовиставки).

  • "Український театр в Росії" Український музично-драматичний театр-антреприза "Еней".

  • "Народно-прикладне мистецтво українців Росії".

  • "Український молодіжний рух. Театр".

  • Музично-естетичний проект "Дитяча художня творчість" у Палаці творчості дітей(юнацтва) на Воробйових Горах (Молодіжний гурт - "Купава").

Загальноосвітні проекти

  • Група україністики у Палаці дитячої (юнацької) творчості на Воробйових горах.

  • Розвиток проекту "Українська школа в Росії".

Участь у московських і загальноросійських мистецьких проектах НКЦУ

  • "Діаспора".

  • "Діалог культур".

  • "Родом з України".

  • "Тарас Шевченко".

  • "Микола Гоголь".

  • "Українська родина".

Міжрегіональні і міжнародні зв'язки

  • Творчий обмін.

  • Фестивальні маршрути.

  • Культурний туризм.

Національний культурний центр України в Москві

Історія створення та завдання

Всі, хто хоче бути ближче до України, хто шанує українську національну культуру, хто хоче дізнатися про історію України, долучитися до української духовності, вивчити українську мову, навчитися співу й танцю, познайомитися з театральним і кіномистецтвом, бути в курсі сьогоднішнього дня України, привернути до української культури своїх дітей, приходять до Національного культурного центру України в Москві, що знаходиться в будинку № 9 на Старому Арбаті. Центр очолює відомий шевченкознавець, доктор історичних наук, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки України, член Національної спілки письменників України і Спілки письменників Росії, лауреат Національної премії України ім.Т.Шевченка Володимир Мельниченко.

Національний культурний центр України в Москві - державна установа, що є духовним наступником Шевченкової і Гоголевої присутності в місті, сприяє зміцненню дружби українського і російського народів, поглибленню взаєморозуміння між сусідніми державами.

Створення Культурного центру України в Москві саме в будинку № 9 пов'язане з тим, що з початку 30-х рр. минулого століття тут працював магазин "Українська книга", що й став історичним приводом постановки українським урядом питання про передачу будівлі № 1 на вул. Арбат, 9 для реконструкції під Культурний центр України в Москві. Спочатку влітку 1992 р. між Урядом України та Урядом Москви було підписано "Угоду про торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво", стаття 8 якого чітко передбачала: "Відкрити Культурний центр України в Москві в будинку на Арбаті, 9". Уже у вересні Уряд Москви прийняв постанову, згідно з якою Постійному представництву України в Російській Федерації було передано в оренду будинок на вул. Арбат, 9, будівля 1 "для розміщення Культурного центру". В цьому документі підкреслювалася потреба "збереження магазину "Українська книга"". У квітні 1994 р. Уряд Москви визначив, що й земельна ділянка надана Культурному центру України в Москві "з умовою оренди для здійснення статутних видів діяльності". Наголошую це окремо, тому що час від часу з'являються люди, які хочуть використати Центр з суто бізнесовою метою, а на місці книжкового магазину відкрити прибуткову торгівлю, ресторан чи кафе, або щось ще більш віддалене від культури.

14 травня 1993 р. була прийнята історична для будинку № 9 постанова Кабінету Міністрів України "Про створення Культурного центру України у м. Москві". Будівництво (реконструкція) будинку № 9 велося з травня 1994 р. до липня 1998 р. за рахунок коштів, виділених з державного бюджету. Культурний центр України в Москві відкрився 27 листопада 1998 р. У тому ж році Прем'єр-міністр України підписав розпорядження про викуп у власність держави будинку Культурного центру України в Москві, що було зроблено впродовж кількох років. Свідоцтво про державну реєстрацію права власності України на будинок № 9 оформлено в лютому 2002 р.

На початку 2003 р. Культурний центр України в Москві, що перебував в управлінні Міністерства культури і мистецтв України, було передано Державному управлінню справами Президента України. За Міністерством культури і мистецтв України залишається організаційно-методичне забезпечення заходів з популяризації культурних надбань українського народу, пропаганда української культури і духовності.

Кожен, хто ступає на Старий Арбат з боку Арбатської площі, відразу бачить жовто-блакитне полотнище Державного прапора України над Культурним центром України в Москві. Так само добре видно його тим пішоходам, які крокують Арбатом з боку Смоленської площі. Раніше Державний прапор вивішувався над будинком № 9 лише в святкові дні, а з часу відзначення 10-ї річниці незалежності України у 2001 р. ми залишили його назавжди. Коли бачиш Прапор України на Арбаті, серце наповнюється гордістю від усвідомлення того, що незалежна Україна відбулася остаточно і безповоротно. Прапор України на Арбаті, 9 означає її духовну присутність в самому серці Росії.

Український дім на Арбаті, 9 є власністю нової, незалежної України й працює в ім'я нашої держави. Пам'ятаєте у Тараса Шевченка: "В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля"... Які мудрі й пророчі слова! Як важливо пам'ятати й усвідомлювати їх саме тепер! Цю Шевченкову максиму можна було б вирізьбити на вході до Культурного центру України в Москві. Бо ж не хуторянську відособленість від світової цивілізації та загальнолюдських цінностей мав на увазі Кобзар. Як влучно підмітив Михайло Грушевський, в устах Тараса Шевченка "оборона людських прав свого народу не переступила ні на волос пошани чужих людських прав, - і любов до України в ньому зливалася гармонійно з любов'ю до людини, обіймаючи на грунті здобутих національних прав не оргії національного егоїзму, а сильні підстави любови і братства". Культурний центр України в Москві буквально в двох словах формулює духовний заклик, з яким він своєю роботою щодня звертається до співвітчизників і гостей. Це - два Шевченкових слова: "Любіть Україну!"

Системна робота Культурного центру значною мірою компенсує історичну несправедливість, за якою українська культура в Росії представлена незрівнянно менше, ніж російська в Україні. Центр покликаний активно сприяти формуванню у росіян правильного уявлення про Україну шляхом правдивої інформованості про українську історію та культуру, а також розуміння українського народу як окремої самобутньої частини людства, а України як суверенної, соборної держави.

В абсолютно новій геополітичній ситуації, говорячи словами Біблії, "вже не побачиш народу… незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти". Тож у середовищі російськомовного Арбату Центр щодня реалізує пророчу й незабутню Шевченкову максиму: "У їх народ і слово, і у нас народ і слово". Те слово, яке Кобзар назвав "Божим кадилом, / Кадилом істини", яке й сьогодні дає силу кожній українській душі,

Щоб огненно заговорила,
Щоб слово пламенем взялось
Щоб людям серце розтопило.

Культурний центр має Інформаційно-довідкову бібліотеку, в яку надходять з України понад 60 періодичних видань. Окрасою сучасного Арбату є магазин "Українська книга".

Колектив Культурного центру прагне, щоб у нових поколінь українців Росії та й у самих росіян формувалося бажання зрозуміти український народ через українську мову.

Одним з провідних напрямків діяльності Центру є робота з дітьми. Тут працює Українська недільна школа, яка з 2011 року носить ім'я Двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-космонавта Павла Поповича. Керівник - Ассоль Овсянникова. У Школі викладаються: історія України (лекції читає кандидат історичних наук Віктор Мироненко), українська мова, література та народні звичай і обряди (Ассоль Овсянникова), українська музична культура (заслужений працівник культури України та Росії Вікторія Скопенко), український народний танок (Ганна Склярова), малювання (Олександра Лукіна). Учні Школи - постійні учасники Всеросійського конкурсу на краще читання поетичних творів Тараса Шевченка серед дітей та молоді, автори двох мультиплікаційних фільмів "З Україною в серці" та "Космічна Україна", що були відзначені на міжнародному конкурсі анімаційного кіно "Золота рибка" (2010, 2011). В Центрі діють Курси української мови.

Центр пропагує українське слово буквально кожним днем своєї роботи, кожним заходом, кожним кроком, а ще відзначає щорічно 9 листопада День української писемності та мови, встановлений Указом Президента України в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Центр підтримує тісні зв'язки з багатьма московськими артистами, які знають українську мову чи збагатили свій репертуар українськими творами. Це - дуже дійовий і ефективний засіб пропаганди українського слова. Рідна мова є душею й обличчям Національного культурного центру України в Москві. Та це зовсім не значить, як дехто наполягає, що в Центрі пропаганда вітчизняної культури має вестися виключно українською мовою навіть тоді, коли збирається переважно російськомовна аудиторія. В Центрі з повагою ставляться до мови країни перебування.

Досвід Культурного центру показав, що ми маємо і в образотворчому мистецтві, і в театрі, і в музиці, і в літературі видатні імена і явища, які викликають найбільший інтерес, мають величезний успіх, завойовують широку популярність у сусіда, переконливо засвідчують російському суспільству неповторність і багатство української культури, її історичну будучність. Спираючись на наші традиції й своєрідність вітчизняної культури, Україна поступово входить тепер дорогоцінною мозаїчною частиною у світовий культурний простір.

Культурний центр - це храм високого мистецтва, в якому відсутній характерний для сьогодення перекіс у бік масової культури й попси.

У Культурному центрі саме артисти серйозних жанрів мистецтва передусім знаходяться в світлі рампи, а його робота вже за первісним задумом відповідає стратегії духовного відродження мистецтва. Стоїть також завдання створення нового духовно-інформаційного простору, який би відповідав вимогам сьогодення і баченню майбутнього.

Так само важливо максимально реалізувати можливості Культурного центру шляхом м'якого обговорення гострих питань історичного минулого двох держав.

Діяльність Національного культурного центру України в Москві

В основі діяльності Центру лежать крупномасштабні проекти, назви яких говорять самі за себе: "Тарас Шевченко", "Микола Гоголь", "Михайло Грушевський", "Лесь Курбас", "Василь Стус", "Діти в Національному культурному центрі України в Москві", "Україна крізь віки", "Українське кіно", "Україна театральна", "Презентація", "Прем'єра", "Відомі українці в Росії", "Родом з України" тощо. Протягом року в Культурному центрі проходить близько 300 заходів - концертів, виставок, спектаклів, кінопоказів, презентацій, творчих вечорів, конференцій, форумів, зустрічей, на які приходять понад 15 тисяч людей.

Концертний і виставковий зали Культурного центру добре відомі не лише московським українцям, але й усім москвичам і гостям столиці, які люблять українське слово, українську пісню й танець, українське малярство. У Центрі виступали видатні майстри української і російської культури Богдан Ступка, Ніна Матвієнко, Анатолій Паламаренко, Микола Мащенко, Мирослав Скорик, Євген Савчук, Олександр Голобородько, Марія Стеф'юк, Богдан Козак, Лариса Кадочникова, Бела Руденко, Володимир Бортко, Микола Гнатюк, Роман Віктюк, Клара Лучко, Йосип Кобзон, Раїса Недашківська, Еліна Бистрицька, Валерій Буймистер, Галина Чорноба, Олексій Петренко, Євгенія Симонова, Дмитро Попов, Олег Марцинківський, Петро Глибокий, Анатолій Ткачук і багато інших.

Відвідувачі Культурного центру мали змогу чути полум'яне публіцистичне і поетичне слово та виважену наукову інформацію з вуст Павла Поповича, Бориса Патона, Бориса Олійника, Костянтина Грищенка, Володимира Єльченка, Анатолія Толстоухова, Марії Матіос, Миколи Жулинського, Юрія Барабаша, Юрія Богуцького, Василя Антоніва, Василя Кременя, Євгенії Дейч, Тараса Дудка, Неллі Корнієнко, Павла Мовчана, Володимира Яворівського, Василя Шкляра, Віктора Баранова, Леся Танюка, Дмитра Павличка, Сергія Гальченка, Яреми Гояна, Івана Шишова, Романа Лубківського...

На сцені Центру показували свої вистави Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки, Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької, Театр "У кошику" Державного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, Львівський театр Б. Озерова, Львівський духовний театр "Воскресіння", Київський театр "Колесо", Київський фольклорний театр "Берегиня", Харківський театр дітей "Тимур", театр Одеського будинку актора, Харківський театр для дітей та юнацтва та інші.

У Культурному центрі виступали Національний заслужений академічний український народний хор ім. Г. Верьовки, Національна заслужена академічна хорова капела "Думка", Національна заслужена капела бандуристів імені Г. І. Майбороди, Народна академічна хорова капела "Почайна" Національного університету "Києво-Могилянська академія", Державна чоловіча капела імені М. Ревуцького, ансамбль народних інструментів "Рідні наспіви" Національної філармонії України, Черкаський академічний заслужений український народний хор, Симфонічний оркестр Полтавської державної обласної філармонії, вокальна формація "Піккардійська терція", Державний камерний ансамбль "Київські солісти", Національний ансамбль солістів "Київська камерата", камерний хор Харківської обласної філармонії, Київський камерний хор "Кредо", камерний хор "Київ", камерний хор "Хрещатик", камерний хор ім. Д. Бортнянського Чернігівської обласної філармонії, чоловічі вокальні квартети "Гетьман" і "Явір", жіноче вокальне тріо "Золоті ключі", тріо бандуристок "Росава" (Житомир), "Вербена" (Черкаси), "Журавка" (Чернігів), театр пісні і танцю "Легенда" (Луганськ), ансамбль етнічного співу "Край", чоловічий вокальний гурт "Козацькі забави", фольклорний гурт "Козаки" та інші уславлені творчі колективи.

Малярство України було представлено в Центрі полотнами Марії Примаченко, Тетяни Яблонської, Тетяни Голембієвської, Валентини Цвєткової, Віктора Сидоренка, Віктора Ковтуна, Валерія Франчука, Сергія Дуплія, Наталії Ніколайчук, Сергія Григораша, Костянтина Головіна... До Дня незалежності України в серпні 2010 р. у Центрі була відкрита вражаюча виставка художників Світлани Лящук-Лебіги, Євгена Лещенка, Олексія Полякова, Олександра Ольхова. У нас можна було милуватися казковими гобеленами Людмили Жоголь і Олени Гнєдаш, дивовижними графічними творами Сергія Якутовича, українськими рушниками Олександри Теліженко, українською вишивкою Віри Роїк, малярством по шо?вку Наталії Гронської. Серед скульпторів назву Валентина Знобу, Олега Пінчука, Ігоря Гречаника, Олексія Леонова... На початку ХХI століття - в жорстких умовах ринку й міждержавних негараздів - без Культурного центру України в Москві більшість з них не мали б жодної можливості представити духовну, мистецьку Україну в Москві. Тож упевнено скажемо, що значною мірою саме Культурний центр нині тримає на плаву цю життєво важливу для нашої держави роботу.

Культурний центр України здійснює масштабний проект "Діаспора", в рамках якого проводяться презентації регіональних українських організацій в Росії, вивчається й поширюється кращий досвід: круглі столи, концертні програми, зустрічі з українською громадою Москви і Підмосков'я. Перша презентація - Республіканського національно-культурного центру українців Башкортостану "Кобзар", - відбулася десять років тому, а з того часу пройшло понад 20 творчих звітів українських організацій Росії: Товариства української культури "Мрія" (м. Іваново), Національно-культурного об'єднання українців Пушкінського району Московської області "Криниця", Української національно-культурної автономії Санкт-Петербурга, Інституту Тараса Шевченка при Оренбурзькому державному університеті, Української національно-культурної автономії та Українського земляцтва Мурманська, Регіональної громадської організації "Україна" міста Норильська, Тверського регіонального об'єднання українців "Світанок", Української національно-культурної автономії Санкт-Петербурга, Нижнєкамської міської національно-культурної організації "Українське товариство "Вербиченька"", Регіональної української національно-культурної автономії Ямало-Ненецького автономного округу, Сімейного клубу "Українські вечорниці" (Тверська область, Кимринський район, смт. Мале Васильове) та інших.

На базі Центру української культури та мистецтв Лазаревського району м. Сочі за сприяння Мінкультури Російської Федерації щороку відбуваються Фестивалі-лабораторії українського традиційного мистецтва, в яких беруть участь керівники творчих колективів української діаспори. У Національному культурному центрі України в Москві були представлені майстерня народно-прикладного мистецтва та народний колектив української пісні "Покуть". Свої духовні досягнення показала Українська національно-культурна автономія м. Казані (Республіка Татарстан) та Усинська національна культурна організація "Дніпро" (Республіка Комі), фольклорний гурт представив програму ""Червона калина" на Полярному колі".

Яскраві театралізовані композиції, виставки талановитих майстрів народно-прикладного мистецтва, художників, фотомайстрів, театральні вистави, відеопрограми представили Національно-культурна автономія "Українська родина" Сургута, Омська Регіональна громадська організація "Сибірський центр української культури "Сірий клин"", Карельська республіканська громадська організація "Товариство української культури "Калина"".

В рамках проекту вперше пройшов Фестиваль "Українська пісня з Далекого Сходу" за участю Приморського українського хору імені Анатолія Криля "Горлиця" (художній керівник Лариса Москаленко), лауреату Конкурсу української пісні "Сорочинський ярмарок у Москві" Хабаровського українського хору "Батьківська криниця" під керівництвом Наталії Романенко, Народного фольклорного ансамблю "Камишінка" з села Комишівка Смідовичського району Єврейської автономної області (керівник - заслужений працівник культури РФ Ніна Марундик).

На шести Всеросійських фестивалях-конкурсах імені Олександра Кошиця українських хорових колективів і вокальних ансамблів і Фестивалі української культури "Сорочинський ярмарок у Москві" відбувалися творчі звіти одночасно з 15, а то і з 30 регіонів Російської Федерації.

Значною подією для Москви став круглий стіл "Давид Бурлюк і сучасна художня культура: актуальний діалог", ініційований головою Нижньокамської міської національно-культурної автономії "Українське товариство "Вербиченька"" Євгеном Савенком і присвячений 100-річчю руху футуристів у Росії. (Творчість Д. Бурлюка поєднує міста України, Росії та країн, де жив і працював художник. У Республіці Татарстан художнику відкрито меморіальну дошку.)

Українські земляцтва Москви постійно проводять у Центрі зустрічі та вечори, на які все частіше приїжджають представники різних областей України. В рамках проекту "Українські земляцтва в Національному культурному центрі України в Москві" протягом останніх років відбулися урочисті збори регіональної громадської організації вихідців з Хмельницької області з нагоди 3-ї річниці створення (березень 2008 р.); мистецький вечір "Вас вітає Полтавське земляцтво" (квітень 2008 р.); урочисті збори Луганського земляцтва за участю громадськості Москви та офіційної делегації Луганської області (червень 2008 р.); літературно-музичний вечір Севастопольського земляцтва (вересень 2008 р.); фотовиставка голови регіональної громадської організації "Земляцтво киян" Івана Іщенка "Іду дорогою добра" (жовтень 2008 р.); свято "Дні Чернігівщини на Арбаті" (грудень 2008 р.); Дні Кіровоградської області в Москві, присвячені 70-річчю створення Кіровоградської області та 65-річчю визволення Кіровограда від німецько-фашистських загарбників (квітень 2009 р.); літературно-музичний вечір Луганського земляцтва, присвячений 200-річчю від дня народження Миколи Гоголя (квітень 2009 р.) та 95-річчю від дня народження поета-пісняра Михайла Матусовського (квітень 2010 р.); виставка документальної фотографії "Легендарний Севастополь", організована Севастопольським земляцтвом (травень 2010 р.).

У 2011 році пройшли: Концерт за участю членів земляцтв - випускників Дніпропетровського театрально-художнього коледжу, Вечір пам'яті , присвячений 90-річчю від дня народження льотчика-космонавта СРСР, двічі Героя Радянського Союзу Георгія Берегового (Земляцтво донбасівців), творчий вечір заслуженого артиста Росії Анатолія Ткачука (Хмельницьке земляцтво), ювілейний вечір професора Московського педагогічного державного університету, члена спілки письменників Росії, історика Леоніда Ляшенка (Полтавське земляцтво), Концерт Московського театру Музики і слова Володимира Лісового "Золота лампада" (Луганське земляцтво), урочистий вечір, присвячений 90-річчю від дня народження Героя Радянського Союзу Надії Попової, тощо.

У 2012 році пройшли цікаві спільні творчі заходи Ради українських земляцтв, Міжнародної спілки громадських організацій "Київська Русь" і Регіональної громадської організації "Українці Москви": програма "Мы любим Вас, милые жанщины" і Святковий концерт майстрів мистецтв української діаспори в Москві "Не старіють душею ветерани" до Дня Перемоги і 70-річчя створення підпільної комсомольської організації "Молода гвардія". У цьому році свої програми презентували також Полтавське земляцтво, Чернігівське і Донбасівське.

Все це - робота, стратегічну перспективу якої важко переоцінити.

У Центрі працюють творчі майстерні Української народної хорової капели Москви, постійно проводить свої заходи Товариство української культури "Славутич". Тут проходять Культурно-просвітниціка програма "Український музичний салон у Москві" (останній вівторок кожного місяця) і музичний абонемент "Юні таланти нового століття", за якими стоять Регіональна громадська організація "Українці Москви" та Уряд Москви. Культурний центр дедалі ширше залучає дітей та молодь до національно-культурної роботи, сприяє структуруванню молодіжних організацій. На сцені Центру започатковано роботу Українського музично-драматичного театру-антрепризи "Еней" (м. Москва).

Український дім є тим важливим містком, який з'єднує творчі спілки, установи й організації України й Росії. Скажімо, в ньому зустрічаються вчені Національної Академії наук України і Російської академії наук, Національної Академії педагогічних наук України й Російської Академії освіти, письменники, художники й артисти обох країн.

Ключовим напрямом є наукова діяльність Культурного центру. В 2003 р. було значно розширено його функціональні обов'язки, вперше обумовлено в Статуті здійснення науково-дослідної діяльності в галузі історії, культури і мистецтва України.

За ці роки Центр видав в Москві українською мовою понад 20 книг загальним обсягом понад 500 друкованих аркушів, у тому числі монографії про перебування в місті Тараса Шевченка, Миколи Гоголя та Михайла Грушевського. За книгу "Тарас Шевченко: "Моє перебування в Москві" " (2007) та ""На славу нашої преславної України" (Тарас Шевченко і Осип Бодянський)" (2008) генеральному директору Центру у 2009 р. присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка. У 2009 р. вийшли праці "Шевченківська Москва. Авторська енциклопедія-хроноскоп", "Тарас Шевченко в Москві", а у 2010 р. побачили світ книги "Українська душа Москви (Михайло Максимович. Михайло Щепкін. Осип Бодянський. Микола Гоголь)", "Тарас Шевченко в Москві", "Українські наголоси московських храмів". у 2011 році вийшли Авторська енциклопедія-хроноскоп "Гоголівська Москва", "Богдан Ступка" до 70-річчя від дня народження митця, а у 2012 році - книга "Арбат 9" (феномен дома в истории Москвы арбатской). Багатогранна діяльність Центру відображена у цілому ряді видань різних років "Культурний центр України в Москві", "Національний культурний центр України в Москві та духовна еліта України" та інші.

Для московського видавництва підготовлена російською мовою книга "Тарас Шевченко в Москве". В Центрі проходять наукові конференції, в тому числі міжнародні, презентуються колективи та видання інститутів Національної Академії наук України, відбуваються зустрічі вчених України і Росії.

Таким чином, - створюється фундамент Інституту українознавства в Росії на громадських засадах з тим, щоб у майбутньому він став повноцінною науковою структурою. Доцільно було б створити в Культурному центрі спеціальний аналітичний відділ, який би оперативно відстежував сучасні процеси розвитку російсько-українських культурних зв'язків і вносив конкретні пропозиції щодо їх вдосконалення й поглиблення. У Центрі можна розгорнути стажування молодих українських культурологів, інших учених, які досліджують проблематику українсько-російських відносин. Усі передумови, що залежать від Культурного центру, створено.

Треба, щоб період, коли ще були можливі численні випадки вузьковідомчого чи комерційного, споживацького підходу до Культурного центру, канув у Лету, а унікальну державну установу, що донині працює на засадах госпрозрахунку, було нарешті включено до системи державної уваги й цільової фінансової підтримки.

Кінець минулого ХХ століття припав на будівництво (реконструкцію) староарбатського будинку № 9 та здійснення перших кроків на духовно-просвітницькій ниві, а в новому, ХХI столітті Культурний центр упевнено став найпотужнішим і найдосвідченішим культурологічним суб'єктом української держави за кордоном. Звичайно, далеко не всі двосторонні зв'язки між Україною і Росією пролягають через Національний культурний центр України в Москві, але в їх розвитку й зміцненні зараз уже не можна не враховувати феномен Центру, його значні й ще не затребувані повною мірою можливості.

Досвід унікальної інституції має бути використано не лише в діяльності нових інформаційно-культурних центрів України за кордоном, але й у реалізації масштабних міждержавних культурних програм. Центр може бути моделлю для подальшого розгортання цивілізованого діалогу культур - української і російської.

Якщо Арбат вважається візитною карткою Москви і Росії, то Культурний центр України - візитна картка України в Москві і Росії. В сучасному путівнику по Арбату читаємо: "Арбат, 9 - почти заграница. Здесь расположился Культурный центр Украины в Москве. Можете побывать на концерте известного украинского актера, встретиться с писателем, ученым, журналистом соседнего братского нам, но суверенного народа… Москвичи и гости российской столицы знакомятся здесь с историей, внутренней и внешней политикой родственной страны, ее достижениями в области культуры, науки, образования, экономики. Здесь звучат концерты украинских мастеров искусств, проходят презентации и выставки новых книг, художественные и фотовыставки".

Таким чином, історичний феномен Національного культурного центру України в Москві визнано в російській столиці, й без нього Москва була б уже неповною.

***

У структурі Центру є Відділ інформації і діаспори. Його робота, як і інших підрозділів, скерована на розвиток культурних зв'язків між Україною і Росією, на задоволення потреб української громади Російської Федерації, покращення міжнаціональних відносин у Москві та за її межами, налагодження співпраці з громадськими організаціями і державними структурами для всебічного сприяння створенню умов розвитку української громади в Москві та інших регіонах Росії.

У сфері діяльності Відділу - зміцнення творчого потенціалу українців столиці, налагоджування відносин з українцями, які проживають в різних регіонах Росії, а також за кордоном, творче співробітництво з українськими організаціями, сприяння контактам між творчими і культурно-просвітницькими організаціями, науковими і діловими колами України, Росії та інших країн, а також національними регіональними і міжнародними організаціями і громадськими об'єднаннями, інформаційно-рекламної роботи у галузі культури і мистецтва, науки і техніки з використанням організаційно-технічних можливостей Національного культурного центру України в Москві.

У Відділі інформації і діаспори працюють фахівці з глибоким досвідом: управлінці, філологи, журналісти, музиканти, мистецтвознавці. Напрацьовано великий громадський актив, який допомагає у вирішенні багатьох завдань відділу.

Протягом 2011 року і першого півріччя 2012 року для більш успішного впровадження творчих планів Відділ підтримував зв'язки зі столичними навчальними закладами:

  • ДМШ ім.І.С.Козловського, ДШІ ім.Ф.І.Шаляпіна, Загальноосвітньою школою № 59 ім.М.В.Гоголя, Московським Державним університетом культури та мистецтв, Московським державним педагогічним інститутом, Російською академією музики імені Гнесіних, Слов'янською музичною академією, Музичним інститутом ім. А. Шнітке, Вищою державною школою економіки, Московською державною консерваторією ім.П.І.Чайковського, Інститут економіки і управління промисловими підприємствами;

театрами:

  • в рамках Міжнародного фестивалю "Москва - місто миру" Московським музично-драматичним циганським театром "Ромен", Московським єврейським театром "Шалом", Вищою театральною школою (інститутом) ім. М. С. Щепкіна при Малому театрі Росії, Театром індійського танцю "Нірмала", Татарським театром "Діляфруз", Вірменським молодіжним театром "Гавіт", Білоруським драматичним театром у Москві та іншими;

науково-дослідницькими інститутами і центрами:

  • Центром міжнаціональної освіти "Етносфера";

культурно-просвітницькими закладами Москви:

  • ДЗК м. Москви "Бібліотека української літератури";

  • Міською бібліотекою ім. Лесі Українки;

  • Меморіальним будинком та науковою бібліотекою "Дом Н. В. Гоголя";

  • Меморіальним будинком та науковою бібліотекою "Дом Н. В. Гоголя";

театрально-концертними організаціями:

  • "Дом П. И. Чайковского";

  • Концертним об'єднанням "Карнавал-стиль";

  • ФГУП "Госконцерт";

  • ФГУ "Российский государственный музыкальный телерадиоцентр";

  • Московською державною академічною філармонією;

  • професійними творчими спілками Москви і РФ;

громадськими організаціями і міськими урядовими структурами:

  • ДЗ "Московский дом национальностей";

  • Будинком громадських організацій;

  • Міжнародною спілкою музичних діячів;

  • Міжнародним шаляпінський центр;

  • Федерацією миру і злагоди;

  • Спілкою працівників культури РФ;

  • товариствами дружби і культурно-інформаційними центрами інших країн (Польщі, Литви, Латвії, Болгарії);

  • національними організаціями Москви і Московської області;

  • ветеранськими організаціями (Всеукраїнською асоціацією ветеранів-підводників, Фондом підтримки авіаторів "Качинець", Міжрегіональною громадською організацією інвалідів війн і військової служби Росії) тощо.

Одним з провідних напрямків є робота з молоддю. Вжито чимало конкретних заходів з метою покращення цієї сфери у Москві, що сприяє самоідентифікації та активізації громадської діяльності молодих українців у столиці, в російських регіонах і розвитку дружніх стосунків між молоддю України, Росії та інших країн.

Зокрема, у квітні 2011 року за підтримки Посольства України в РФ, за допомогою Національного культурного центру України у Москві, РГО "Українці Москви" відбувся Перший форум "Діалог у молодіжному середовищі: шляхи розвитку", на якому українська молодь Росії переконливо заявила про свою присутність і прагнення до самостійної роботи. Учасники з Уфи, Іркутська, Сургута, Хабаровська, Казані, Саратова, Пушкіно, Києва, Львова, Ужгорода, інших міст Росії і України, Любліна (Республіка Польща) вели конструктивний діалог щодо розвитку українських молодіжних товариств у Росії, підтримки зв'язків з подібними організаціями України і світу, а також обмінювалися досвідом роботи регіональних угрупувань, думками про майбутні спільні проекти. Відбулися презентації молодіжних об'єднань, диспути, тренінги, дружнє спілкування, екскурсійні програми тощо. Було прийнято резолюцію, за якою координуючим органом розвитку українського молодіжного руху на території Російської Федерації визначено "Український молодіжний форум Росії" (УМФР) - неформальне об'єднання українських молодіжних організацій і окремих активістів.

У жовтні 2012 року в місті Пушкіно Московської області пройшов Другий "Український молодіжний форум Росії. Версія 2.0". Мета Форуму: розвиток українського молодіжного діаспорного руху в Росії, згуртування української молоді Росії, розвиток результатів першого з'їзду Українського молодіжного форуму Росії в 2011 році, налагодження співпраці представників української молоді Росії та світових українських молодіжних організацій.

У Москві у Національному культурному центрі України в рамках Форуму був організований круглий стіл, на якому делегати та гості обговорювали загальний стан молодіжного руху в Росії і його внесок у розвиток української національної культури на теренах Росії.

Відділом інформації і діаспори здійснено низку заходів, спрямованих на розвиток україністики у Російській Федерації та підтримку молодих талантів. Започаткована діяльність Українського молодіжного клубу Москви (керівник - Ярослав Копельчук).

На базі Центру розпочато роботу самодіяльного Українського молодіжного театру, проходять інші заходи Клубу. У 2011 році на сцені Центру презентовано кілька літературно-музичних композицій, зокрема "Тиха ніч" (на Різдво), "Світе ясний! Світе тихий!" (до Дня народження Тараса Шевченка), "Початок вічності" (за творами поетів національного відродження 20-30-х років ХХ століття), "Казка про Федота-стрільця". Автором і режисером постановок є Катерина Марійчук.

У жовтні 2011 року на базі Центру створено молодіжну літературну студію "Когорта". До її складу ввійшли московські українці, які володіють мистецтвом слова, прагнуть розвивати художні смаки та розрізняти й оцінювати художні явища.

У рамках "Клубу любителів кіно" у Національному культурному центрі України в Москві відбувся показ низки українських художніх та анімаційних фільмів. Учасники Українського молодіжного клубу мали можливість долучитися до перлин українського кінематографічного мистецтва та переглянути стрічки "Сон" режисера Володимира Денисенка, "Вавілон XX" (за мотивами роману Василя Земляка "Лебедина зграя"), де Іван Миколайчук виступив як режисер, автор сценарію і актор одночасно, телевиставу "Мартин Боруля" за п'єсою класика української літератури Івана Карпенка-Карого у постановці Київського академічного українського драматичного театру ім. І.Франка та інші.

Створено сайт Українського молодіжного клубу www.ukrforum.net.

Однією з найяскравіших творчих подій останнього сезону стала підготовка Концерту-візитівки на урочисте відкриття Виставки західно-європейського живопису VI-XVIII століть з музеїв України "Возвращение "Святого Луки"", що проходить у Державному музеї образотворчого мистецтва ім. О. С. Пушкіна (відділ особистих колекцій на вул. Волхонка, 10). На ній представлено сто видатних творів мистецтва з 9-ти музеїв України: візантійські ікони VI століття, твори Рубенса, Строчці, Ван Гойена, Тюрбрюггена та інших майстрів. А також твори Фраца Хальса зі знаменитой серії "Євангелісти" - "Євангеліст Лука" та "Євангеліст Матфей".

На урочистому відкритті виставки виступив Струнний дует лауреатів міжнародних конкурсів студентки Московської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського Анастасії Ведьякової (скрипка) і соліста оркестру Большого театру Росії Максима Золотаренка (віолончель).

Продовжується активна співпраця з Товариством української культури "Славутич".

Уже стали доброю традицією щомісячні засідання історичного клубу в Конференц-залі Центру. У 2011 році членами Товариства підготовлені змістовні доповіді з історії України, у тому числі про події українського визвольного руху XVII?XVIII століть, розкол християнства в ХІ столітті, участь українців у російсько-турецьких війнах XVIII-XІX століть, у Кримській війні, про устрій та суспільні відносини за часів Гетьманщини тощо. Серед найбільш зацікавлених у поширенні знань про історичну спадщину України - голова Товариства української культури "Славутич" Василь Антонів, історики Олег Храбан, Віктор Поліщук, Анатолій Мануйленко.

Однією зі складових роботи Національного культурного центру України в Москві і, насамперед, Відділу інформації і діаспори є співпраця з українською діаспорою Росії, сприяння успішній роботі українських об'єднань і надання їм необхідної методичної допомоги.

Проект "Діаспора" започатковано в 2002 році. В межах цього масштабного проекту в Культурному центрі було представлено більшість українських організацій Росії, проведено презентації творчих колективів, друкованих і аудіовізуальних видань діаспори, зібрання, конгреси, наукові конференції та круглі столи, концертні.

З 2009 року зроблено значні кроки на шляху до покращення співпраці Центру з українською діаспорою в Росії, систематизації інформаційного матеріалу, популяризації діяльності організацій і надання їм методичної і організаційної допомоги. (Див. стор.38-39).

Проект "Українські земляцтва в НКЦУ" - це різноманітні заходи українських земляцтв Москви. На сьогодні їх налічується близько двадцяти. Їх об'єднує створена організація "Рада українських земляцтв". Сьогодні Раду очолює Лях Микола Іванович. Земляцтва мають можливість проводити свої заходи в приміщенні Національного культурного центру України в Москві: засідання керівних органів, звітні конференції, з'їзди, виставки, презентації видань, урочистості, пов'язані з регіональними святами України, концерти майстрів мистецтв, зустрічі з видатними земляками тощо.(Див.стор.40-41).

Відділ інформації і діаспори забезпечує проведення теле- і кіновечорів, відеопрограм, організацію книжкових виставок, присвячених державним святам, меморіальним датам, ювілеям видатних українських діячів культури і мистецтв, науки і техніки, суспільства, а також презентацій книг та інших творчих проектів, концертних програм. Зокрема, є ініціатором багатьох художніх заходів і творчих проектів:

  • "Україна театральна";

  • Культурно-просвітника програма "Український музичний салон в Москві";

  • Творча майстерня Української хорової капели Москви;

  • Український музично-драматичний театр-антреприза "Еней".

Протягом року Відділ відповідав за організацію Курсів української мови в НКЦУ.

Однією з найважливіших функцій Відділу є підготовка головним спеціалістом Іриною Клименко щомісячного плану роботи НКЦУ, який розробляється разом з іншими відділами Центру і координується з планами роботи Державного управління справами Президента України, Міністерства культури України, Посольства України в РФ, творчих спілок, державних установ і громадських організацій України та Російської Федерації. Друковані плани Центру включають календар пам'ятних дат і довідкову інформацію.

У Відділі ведеться робота з регіональними українськими організаціями Росії щодо оновлення бази даних українських організацій РФ. Працівником відділу Оленою Марченко підготовлена інформація про їх діяльність (нові здобутки, цікаві форми роботи, проблеми, творчі заходи) для розміщення на сайті і в ЗМІ. Юліана Дуба продовжує цей напрямок - налагоджується постійний взаємозв'язок між регіонами і Центром, активно заповнюється інформаційний простір.

Веб-сайт Центру, який опрацьовують завідувач Інформаційно-довідкової бібліотеки НКЦУ, головний спеціаліст Юрій Безкровний та головний спеціаліст Олена Марченко, розповсюджують через мережу Інтернет необхідну інформацію щодо заходів і творчих планів Центру у вигляді анонсів і статей про заходи, що відбуваються в Центрі.

Відділ постійно готує інформаційний матеріал для ЗМІ, співпрацюючи з редакціями газет "АиФ", "Столичность", "Собеседник", "Корчма "Тарас Бульба"", вісника "Москва - город мира", журналів "Етносфера", "Круг жизни", "Москва наций", "Этномир" та інші.

Співробітники Відділу беруть участь у засіданнях робочої групи по ЗМІ Ради у справах національностей Уряду Москви і Прес-клубу ДУ "Московський будинок національностей".

Для проведення творчих заходів Центру відповідальною та важливою є робота з глядачем, яку ведуть працівники відділу інформації та діаспори. Підготовлені й постійно оновлюються списки потенційних відвідувачів - любителів української музики, образотворчого мистецтва, літератури та історії України тощо. У ході цієї роботи залучаються інтернет - ресурси та телекомунікаційні засоби для розповсюдження прес-релізів мистецьких акцій НКЦУ.

Відділ інформації і діаспори очолює заслужений працівник культури України, заслужений працівник культури Росії Вікторія Скопенко. Багато років вона є керівником Комісії по культурі Ради у справах національностей Уряду Москви, членом правління Російського фонду миру, членом Міжнародної спілки музичних діячів, Московського музичного товариства, Російської творчої спілки працівників культури тощо.

Скопенко бере участь у багатьох щорічних всеросійських і міжнародних фестивалях, конкурсах, семінарах, є художнім керівником Української народної хорової капели Москви, членом Художньої Ради Культурно-просвітницької програми "Український музичний салон в Москві", головою оргкомітету міжнаціонального проекту "Міжнародний фестиваль "Москва - город мира"".

Скопенко викладає Музичну культуру і спів у Української недільної школи ім. Павла Поповича, де створено Дитячий вокальний ансамбль "Усмішка".

Завдяки багатоплановій роботі Центру сформувався широкий громадський актив, який включає музикантів, акторів, режисерів, поетів, науковців, громадських діячів, любителів української культури і мистецтва, серед яких і професіонали, і аматори, що підтримують НКЦУ, поширюють позитивну інформацію щодо його діяльностi, ініціюють нові цікаві проекти. Центр високо цінує цю співпрацю в ім'я процвітання української культури в багатонаціональному просторі Москви і Росії вцілому.

***

У Москві на вулиці Трифоновській також існує осередок української культури і просвітництва "Бібліотека української літератури".

Сьогодні крім величезних книжкових фондів, тут зібрана унікальна колекція музичних записів, збірників українського пісенного фольклору, не говорячи вже про сучасну літературу та періодичні видання. Для шанувальників української культури у концертному залі Бібліотеки традиційно проходять "Вечорниці", "Поетичні вечори", презентації книг, різноманітні творчі програми. Відомий сучасний поет, заступник директора Бібліотеки Віталій Крикуненко запрошує гостей до "Літературної вітальні".

***

Етнографічні та кулінарні традиції українського народу представлені в популярній у Москві мережі ресторанів Корчма "Тарас Бульба". На сторінках кольорової газети з одноіменною назвою можна познайомитися не тільки з найбільш цікавими рецептами українських національних страв, але й ознайомитися з новинами життя України і Росії, зустрітися з відомими людьми, музикантами, художниками, поетами наших країн.

Складач огляда - В.Скопенко