поделиться с другими

Вернуться       

"Єднаймося, люба родино!" (Москва - Саранск, 7 - 8 січня 2017 року)

продолжение

Ввечері 6 січня у тридцятиградусний мороз з Казанського вокзалу вирушив поїзд до Саранська з незвичайним, співучим вагоном № 2. О 7 годині ранку на пероні нас радо зустрічали українськими піснями, а біля новорічної ялинки у центрі саранського вокзалу задзвеніли колядки і щедрівки під переливи баяну Олексія Миколайовича Давидова - керівника Народного хору української пісні "Криниця". Настрій у всіх був надзвичайно піднесений! Автобус рушив вулицями міста, яке вже прокинулося, а в усіх православних храмах справляли різдвяну службу.

Нас гостинно прийняли у сучасному комфортному готелі "Саранськ" і відразу почалося знайомство з історією і культурою столиці Мордовії. Наш гід - науковець, викладач Мордовського державного університету ім.М.П.Огарьова, хорист хору "Криниця" Андрій Анатолійович Арбузов з глибоким знанням і любов'ю до свого краю показав найбільш визначні історичні та сучасні пам'ятки столиці Мордовії, культурні і спортивні споруди міста. Ми побачили один з п'яти культурно-спортивних комплексів олімпійського рівня.

Різноманітні маршрути Української народної хорової капели Москви, які пролягають творчими шляхами Росії та багатьох країн світу, дають людям невичерпну радість від зустрічей з українцями, яких доля розкидала по світу… І скільки б часу не минуло, вони зберігають і передають із покоління у покоління народні традиції і пісенну культуру, мелодійність мови і щедрість душі …

З особливим почуттям ми відвідали Кафедральний Храм видатного адмірала Федора Ушакова. У міському парку на дивовижній ротонді відчули велику повагу до сучасного економічного і науково-культурного розвитку Республіки Мордовії, у фотогалереї під вікритим небом відбилося багатогране життя у різних галузях, а головне - шанування культур усіх народів, які живуть і працюють на мордовській землі - корінного населення мокша і ерзя, багатого народними традиціями і талановитими художниками.

І найяскравіший приклад тому - майстер народного різблення по дереву В.Ромашкін, до меморіального будинку якого ми приїхали на околиці Саранську в Подлісну Тавлу. Там нас зустрів чудовими ерзянськими піснями фольклорний ансамбль у яскравому національному вбранні. Перед очима повстали рукотворні дерев'яні скульптури, побутові експонати та інструменти, якими Майстер творив дивні образи стародавніх легенд.

Саме у цій садибі кожного року відбуваються мальовничі фестивалі народної творчості, після яких значно попонюється "Парк народного мистецтва". Нас почастували домашніми соліннями і солодощами - це знак щедрої гостинності… А у місцевій художній школі ми пройшли світлими класами, де професійні майстри навчають дітей і дорослих традиційнім ремеслам - кераміці та різьбі по дереву. Із задоволенням ми придбали чудових рукотворних дерев'яних коників, які з давніх часів вважаються тут символом щастя.

Для обдарованих дітей Республіки побудований на березі ріки Сари великий комплекс, де виховують майбутню скарбницю юних талантів багатогранної національної культури народів Мордовії. Однією з таких скарбниць у Мордовії є українська культура. Звідки ж тут опинилися українці? Вони покинули рідні українські місця на Сумщині вже понад сто років тому за часів столипінської реформи освоєння безмежних земель Приуралля. Їхали у невідомий край, де стіною стояли ліси, топкі болота та безкрайні степи… Своє нове поселення охрестили рідною українською назвою - Лопатинський хутір. Кропіткою працею з піснями освоювали плодородні землі, прикрашали хатинки вишитими рушниками, вбиралися у сорочки, які своїми візерунками і магічними хрестиками були трохи подібними до стародавньої символіки народів мокша і ерзя. И головне - поважали їх традіції і звичаї, культуру та миролюбний характер. Так і стала Мордовія їх другою Батьківщиною. Але українська пісня не розвіялася на широкому просторі, вона лунає і до нашого часу… І навіть ансамбль української пісні назвали "Хуторянка"

У своєму вітанні до Х річниці Громадської організації - Місцевої національно-культурної автономії українців міста Саранська Республіки Мордовія Міністр по національній політиці РМ А.М.Чушкін відзначив:

"В нашем многовековом совместном проживании было выработано устойчивое равновесие между самобытностью и межкультурным взаимодействием этносов. Популяризацией культуры, народних традиций активно занимается Народный хор украинской песни "Крыница".
Бережно сохраняя национальные традиции и народные песни, украинцы активно влились в дружную семью народов нашей Мордовии"
.

Наступного дня, коли місто ще не прокинулося після різдвяної ночі, широкими вулицями потягнулися українські хористи Саранська і гості з Москви до Національного театру на генеральну репетицію. Надзвичайно красиві фасад Театру, фойє та театральна зала надихнули учасників Фестивалю "Єднаймося, люба родино!" на спільну творчість. Залунали українські пісні, сцена розквітла яскравими барвами національних костюмів… І, коли відкрилася театральна завіса, перед очима саранських глядачів постав Народний хор української пісні "Крыница" під керівництвом Олексія Миколаевича Давидова, випускника Нижегородської державної консерваторії - високопрофесійного музиканта, композитора, хормейстера, оранжировщика.

Епіграфом концерту був вірш "Родина" у виконанні автора Людмили Сікун.

Вперше виступала у Саранську лауреат всеросійських і міжнародних фестивалів і конкурсів Українська народна хорова капела Москви під керівництвом заслуженого працівника культури Росії і України Вікторії Скопенко, яка закінчила Київську державну консерваторію імені П.І.Чайковського. Капела була створена 25 років тому. В капелі співають люди різних національностей і професій - лікарі, вчителі, інженери, музиканти, професори, навіть академік та адмірал - всіх них об'єднала любов до української пісні. ак сталося, що саме у поїзді ми почали відзначати ювілей - 75-річчя нашого адмірала-підводника Анатолія Йосиповича Романюка, якого дочки привели разом з мамою до капели ще на початку її створення.

Програма української делегації була представлена як культурно-просвітницький проект, який висвітлює творчу діяльність Національного культурного центру України у м.Москві у тісній співпраці з РГО "Українці Москви", іншими українськими організаціями, національно-культурними об'єднаннями столиці, про що у контексті виступу Капели говорили в. о. голови Українського конгресу Росії, співголова РГО "Українці Москви" Вікторія Скопенко та режисер численних українських програм, член Міжнародної спілки музичних діячів та Спілки театральних діячів РФ, кінорежисер Віра Федорченко.

Капела представила різноманітний репертуар. У ці святкові різдвяні дні з особливим почуттям прозвучала Молитва "Божа Мати" у виконанні солістки капели Ольги Кочубей.

Фрагмент з ювілейної Шевченкіани "Думи мої" за участю засл. працівника культури РФ Генадія Новосьоли - соліста капели і актора Українського музичного-драматичного театру - антрепризи "Еней" (худ. керівник - лаур. міжнародних конкурсів, соліст Великого театру Микола Решетняк, арт-директор - Лариса Білан) - це дань пам'яті Великому Кобзареві

Особливе місце у репертуарі Капели займає духовна музика. Твір композитора XVII століття Миколи Ділецького "Приидите поклонимся" з чотирьохголосної літургії, саранські слухачі почули вперше.

Українські колядки та щедрівки чудово прикрасили концертну програму. Хор "Криниця" і усі, хто був слухачами творчої зустрічі, радо підспівували. Мелодійні колядки створювали романтичну атмосферу Різдвяного Свята - "Бог предвічний народився", "Свята ніч", "Грають, співають українські села", "Небо і земля", "Нова радість стала" в обробці К.Стеценка), "Ой, зайшли, зайшли" (лемківська колядка), "На небі зірка" (в обробці О.Нижанківського), "Ой, сивая та і зозуленько" у виконанні солістки капели Зінаїди Ярош, "Старий рік" і "Новорічне віншування" - чарівні твори ніби летіли під купола храмів…

Ну, а земне свято потребує і жарту і весілля. Активні учасники Театру "Еней" - виконавці ролей М.В.Гоголя - Анатолій Коновалов і ролі Т. Г. Шевченко - Генадій Новосьола показали інтермедію "Два кума". А жіночий ансамбль заспівав жартівливу пісню "Редька". На завершення програми Української народної хорової капели Москви прозвучала пісня Т.Диманя на слова В.Довжика "З Новим Роком!".

І Різдвяне свято єдиної родини українців Саранську і Москви широко розгорнулося назвою колядки "По всьому світу". Солісти Народного хору української пісні "Криниця" Володимир Мельник та Лариса Новгородська заспівали жартівливу пісню "Ой, під вишнею", хор підхопив "Вербу" Є.Ханоа на слова Ю.Рибчинського і всі забули про мороз надворі, коли Олександра Флеганова та В'ячеслав Чугунков виконували українську народну пісню "По-під гаєм зелененьким" - здалося, наче й справді, за стінами чудового Національного театру розквітла весна. Надзвичайно душевно пролунали пісні "Цвіте терен", "Закувала зозуленька" у виконанні солістів хору.

Гарячими оплесками публіка зустріла великого ентузіаста і талановиту людину Олексія Давидова - вони разом з Оленою Сизовою заспівали пісню Р. і М.Кириченко "Синьоокий соловей". І знов звучить неповторний голос Олександри Флеганової - "Вітре буйний", ансамбль засновників хору виконує "Ой, там на горі"… Який багатий репертуар хору "Криниця" - тріо сестер Дюндік співає "Мамину косу", а сімейний ансамбль "Зіронька " - пісню Володимира Івасюка "Водограй". І знову хор об'єднує усіх, виконуючи улюблені українські пісні "Несе Галя воду", "Ой, гай, гай…", "Їхали козаченьки", "Якби мені сивий кінь" ("Марусенька")…

Творча зустріч Народного хору української пісні "Криниця" міста Саранськ та Української народної хорової капели Москви стала справжнім "Єднанням любої родини!". Фіналом концерту стало спільне виконня об'єднаним хором колядки "Добрий вечір тобі, пане господарю" та народної пісні "Ой, у вишневому садочку" (оранжировка О. Давидова) - диригент Олексій Давидов, "Щедрик" в обробці Миколи Леонтовича і "Єднаємося, люба родино!" під орудою Вікторії Скопенко.

І після ТАКОГО визначного для багатонаціональної спільноти концерту Уряд Саранську нам подарував можливість потрапити до Мордовського республіканського Музею образотворчого мистецтва імені С.Д.Ерьзя. Надзвичайна людина, високопрофесійний фахівець, мистецтвознавець Інна Володимірівна Шило розкрила нам особливості творчості Генія ерзянського народу, Скульптора Світу Степана Єрьзя. Це стало найяскравішим акордом наших вражень!

ВЕЛИКА ВАМ ПОДЯКА, ДОРОГІ ДРУЗІ!

Це так просто - мати бажання зустрітися, разом заспівати, побачити, який широкий простір навколо нас, розкрити нові сторінки багатонаціональної історії і культури народів Росії, в яку вписана дзвінка українська мелодія. А потім сісти за стіл з горілкою та салом, салатами "Соняшник", різноманітними українськими стравами, домашніми соліннями та натуральними соками, та заспівати і поспілкуватися, закружитися у танці і завершити зустріч справжнім салютом - оце і буде Велика Родина.

Широта душі і щирість почуття стали апофіозом творчої зустрічі Народного хору української пісні "Криниця" міста Саранська та Української народної хорової капели з Москви - це добра пам'ять на все життя!

Велика Вам подяка, дорогі друзі невичерпної творчої криниці і доброти Вашої Душі! Чекаємо Вас у Москві!

Вера Федорченко, Виктория Скопенко, Мордовия, г.Саранск, 7-8 января, 2017

Посмотреть: Фотоколлекция поездки

Вернуться